Розділ IV

<-розділ III

Як почався ложний рід?

УРЯД у першому людському раї розкошей був теократичний. Інакше сказати, він був під управою Бога Творця, великого власника землі, на якій чоловік живе. Бог не черпав своєї правлючої власти за згодою людства, над котрим він володів. Він не підлягав керівництву їх бажань. Це не було ні людське правління ані демократія. Великий Творець є Вседержителем. Він є Сувереном цілої вселенної, котрої наша земля є тільки маленька частина. Ті численні народи, які походять від першого чоловіка й жінки, для Творця є як крапля у ведрі, як пилинка на вазі. Або, в дійсності — ніщо. (Ісаїя 40:15—17) Все людське життя залежить від нього. Він єдиний правильний Законодавець і Всесвітний Суверен, бо ж він має абсолютну силу спасати й нищити. Будучи всемогутнім і звершеним у мудрості, справедливості й любові і найвищий в позиції, Він Бог достойний почитання. Правдивого почитання він властиво вимагає від своїх сотворінь, включаючи і його єдинородного Сина; і таке почитання віддається Богові через милуюче служення й послушенство в гармонії з Його відкритим заміром і заповідями. Таке є теократичне почитання, і його вимагалось від Адама й Еви для їх Творця. Це був теократичний світ в якому вони жили. Вони мали приви-[кінець 46 сторінки]лей почитати Бога і визнавати Його всесвітну суверенність своїм непохитним послушенством. Це була правдива реліґія, і вона вязала цілу вселенну разом, бо вона служила одному Богові.

² Як же тоді почалась фальшива реліґія? Відповідь на це проста: Через неслухняність! Але ж чому досконалі сотворіння, живучи серед звершених обставин, бажали б не коритись живому, правдивому Богу, верховному Добродієві від якого все життя залежить? Писання відповідають: Через самолюбство й самолюбні зазіхання! Це значить, що сотворіння полюбило себе більше ніж Бога Творця. Самолюбство проявилось з доброї волі, тобто, збунтувалось проти теократичного уряду у бажанні бути незалежним від нього, щоб прямувати своїм власним ходом життя. Звідси бачимо, що найважніще питання про Божу всесвітну суверенність було тут вплутане. Правдива реліґія тримає сотворінь до його всесвітної суверенності. Ложна реліґія може тільки відвернути сотворіння від пізнання й почитання Єгови, як всесвітного суверена. Фальшива реліґія виростає з самолюбства, як про це ясно навчає богодухновенна історія.

³ Тепер виходять на сцену херувими. Ці перші духові сотворіння, яких Адам і Ева бачили обявленими для людського виду, були херувими, як це їх названо по єврейськи. Вони були поставлені при вході до райського Едену після того, як Бог вигнав Адама і Еву. Відносно Божої су-[кінець 47 сторінки]веренності, ми читаємо: “Єгова царює; нехай обійме страх народи; престіл його на херувимах; нехай земля тремтить.” “Ти, що сидиш над херувимами, явись у сяєві.” (Псальма 99:1 і 80:1, АС) Пророку Мойсейові був даний приказ зробити подобини із них на віку святої скині в якій знаходився Божий написаний закон. Пізніще й цар Соломон виробив подобини херувимів для поміщення внутрі храму. Вони символічно представляли, як Бог був окружений херувимами. Людям взагалі не вільно було глядіти на ті подобими, бо вони не мали бути почитані. Клопіт почався у всесвіті, коли один херувим в еденському городі або раї розкошей задумав собі присвоїти почитання.

⁴ Будучи духом і через те невидимим для Адама і Еви, цей славний херувим був поставлений над молодою людською парою в Едені. Херувими, коли являлися в надприродному видиві для Божих пророків, були представлені з крилами. Отже про того в Едені сказано, що він був “покриваючий херувим”. Тоді він був досконалим сином Божим. Промовляючи до нього символічною мовою через того, що пізніше стався поклонником його, царя Тирського, Езекиїл пророкував: “Так говорить Господь Єгова: Був єси печаттю звершенності, повнотою мудрості, вінцем краси. У Едені, Божому саді, пробував єси. . . . Тебе помазав я, щоб наче херувим розпростерав охоронні крила, тебе поставив я на святій горі Божій, і ти ходив серед вогнистого каміння. Без хиби були поступки твої з того часу, як[кінець 48 сторінки] тебе сотворено, аж докіль не знайшлось у тобі беззаконності.”

⁵ Але ж ізза чого та неправедність постала в йому? Обявлені факти показують, що до цього довели самообожання й бажання бути почитаним іншими сотворіннями під ним. Тим то ми читаємо: “Та через розлоге купецтво твоє сповнилось внутро твоє неправедностю, і ти согрішив. Тим то скинув я тебе, як нечистого, з Божої гори, вигнав тебе, ти херувиме осяйний, зпосеред вогнистого каміння. Високо неслось серце твоє задля пишності твоєї, через гординю стратив мудрість твою; за те ж я звалю тебе на землю, оддам тебе царям, щоб поругались над тобою.”— Езекиїла 28:11—17, Дя.

⁶ Як же тоді цей охоронний херувим в Едені зумів відвернути почитання від живого, правдивого Бога й започаткувати ложну реліґію на землі, а далі й в цілій вселенній? Його метода є описана для нас в третій голові першої книги Мойсея. Христіянський апостол Павло прийняв цю історію і відносився до неї, кажучи до христіянів в його часі: “Бою ся, щоб як змій Еву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, одвернувши від щирості й чистоти в Христі . . . . самий бо Сатана прикидається ангелом світла.” (2 Коринтян 11:3, 14, НС) Зраджуючи це беззаконня, що тепер розвинулось в його серці й зруйнувало його досконалість, той охоронний херувим в Едені почав діяти проти чистого почитання і проти Божої всесвітної суве-[кінець 49 сторінки]ренності. В цей спосіб він стався Сатаною, бо імя Сатана значить противник або суперник. Надуживши своєї духової сили, він посів або взяв контролю над вужем в Едені. Він ужив його для передання брехні Еві, під час коли її муж Адам був відсутний. Він нарочно вдавав, не як їх ворог, а як їх добродій, як “ангел світла”. В цей спосіб він стався обманником, отже властиве імя для нього було — Змій або Вуж. Тому що цей “охоронний херувим” вперше започаткував підступ і установив ложне почитання, Біблія називає його “первісний вуж” або “той стародавний вуж.”

⁷ Прославляючи вужа або змія, як символ освячення, Сатана противник сказав до жінки: “І каже він жінці: Чи справді Бог сказав: Не мусите їсти ні з якого дерева райського? І каже жінка змієві: З усякого дерева райського їсти мемо, з плоду дерева, що серед раю, сказав Бог, не їсти з його, ані дотиркати метесь до нього, ато помрете.” Тепер Сатана Вуж обмовив Бога, якого слова жінка щойно переказала. Він почав заперечувати правдивість Божих слів. Він вигадав, що Бог страшив жінку і не допускав її і її мужа набути мудрість й розуміння і статись богами, незалежними від Бога Єгови і не підлягати його мірам правоти й зла, але уміти самим вирішувати, що є добре а що зло. Чи ж те заборонене дерево не називалось “деревом пізнання доброго й лихого”? Цим чином той охоронний херувим зробив себе дияволом, бо імя Диявол значить обмовник або обчорнитель. “І каже змій жінці: Ви напевно не помрете. А це Бог[кінець 50 сторінки] знає, що в день як попоїсте з його, відкриються вам очі, і будете як боги, знающі добре й лукаве.”— 1 Мойсея 3:1—5, Дя; замітка.

⁸ Оце було перше висловлення ложної реліґії. Цим чином поставлено світло замість темряви, а темряву замість світла. Цим мильно представлено Бога Єгову, як ложного бога проти інтересів людства, і що Він не міг задержати своєї всесвітної суверенності. Це представило вужа, або невірного охоронного херувима якого він символічно представляв, як пророка освітлення. Це зробило жінку, котрій те ніби освітлення перший раз предложено, посередником для передавання освітлення. Вона перша попоїла овочу із заказаного дерева на перекір Богу Єгові, щоб осягнути мудрість й розуміння, а опісля спокусила свого чоловіка до цього, давши йому провід ніби до визволення. Це заперечило, що неслухнянність до Бога Єгови мала принести смерть, а навпаки, це мало принести їм життя незалежне як богам. Жінка не порадилась перше свого мужа в цій справі їдження, хоч Бог сотворив його перше й ужив передати цю інструкцію жінці відносно забороненого дерева. Ні, вона настоювала на своє жіноче право й показала йому свій кращий розсудок. Опісля вона спокусила його і допровадила до неслухняності Богу. Все це був великий обман. Накинувши його на матір людства, Сатана надіявся цим захопити все людство й затягнути його в ложну реліґію. Пізніще Ісус Христос сказав про Диявола: “Цей був від почину душегубцем і в правді не встояв,[кінець 51 сторінки] бо правди не було в йому. Коли говорить брехню із свого говорить, бо він брехун і отець брехні.”— Йоана 8:44, НС.

⁹ Слухаючи першої заяви про ложну реліґію, в тій жінці розбудилось самолюбне бажання. І так вона була спокушена в бунтівництво проти Божої суверенності над нею і решта всесвітом. “І вбачала жінка, що добре дерево на їду, і принадне очима дивитись, і надило тим, щоб усе знати; і вона взяла з плоду його та й скоштувала, і подала чоловікові свойому з собою, і він скоштував.” (1 Мойсея 3:6, Дя) Чи Адам їв той овоч тому, що він був обманутий навченням ложної реліґії? Відповідь не є наша. Показуючи знову, що він прийняв біблійні твердження, як абсолютну правду, апостол Павло писав: “Адама сотворено перше, опісля Еву; і Адама не зведено; жінка ж, як зведено її, була в переступі.” (1 Тимотея2:13, 14, НС) Не як Ева, Адам дістав свою інформацію, не від вужа, а від Бога Єгови. Якщо Адам не був зведений, то чому він прийняв заказаний овоч з її руки, знаючи, що їдження його значило смерть після Божого декрету? Очевидно тому, що Адам боявся втратити її через смерть. Отже тепер йому прийшлось вибирати між посіданням цієї видимої прекрасної Еви або невидимим Богом; він вирішив триматися жінки і бути співучасником її судьби!

¹⁰ Отже Адам рішивсь прилучитися до нової реліґії. Це так само, як у многих краях сьогодні,[кінець 52 сторінки] де реліґійні духовники верховодять над політикою і торговлею. Чоловіки, бачучи дволичність духовників, відвертаються від цих реліґійних лицемірів. Але тому, що їх жінки тримаються реліґійної системи, чоловіки не роблять ніякого заворушення, щоб тільки затримати своїх жінок і бути з ними. Та й реліґійні духовники знають цю підступну силу жінок над їх чоловіками, і через те вони хитро уживають жінок.

¹¹ Дехто старається розуміти те “дерево пізнання доброго й лихого,” як тільки символ, отже арґументують, що гріх, який Адам і Ева поповнили, був їх перший акт полової сполуки. Але такий арґумент не є розумний. Полова сполука між чоловіком а жінкою це природна річ, бо ж тільки при помочі такої сполуки Бог міг заповісти Адамові й Еві, коли благословив їх і сказав: “Плодітеся і намножуйтесь, і сповнюйте землю і підневолюйте її.” (1 Мойсея 1:28, Дя) Ціль їх подружжя була приводити дітей на світ, дітей звершених як вони самі, якими вони мали сповнити цілу землю, бож такий був намір Божий в сотворенні її: “Він Бог, що создав землю й приспособив її; він утвердив її і сотворив не в хаосі, а приспособив її, щоб на ній жили.” (Ісаїя 45:18, АП) Щоб зробити всю землю відповідним місцем для досконалого людства, то треба було, щоб вони корилися Божому приказові і підневолили землю поза раєм розкошей і зробили всю поверховність землі городом еденським. Тоді послушні з людства були б жили тут вічно.[кінець 53 сторінки]

¹² Не віруйте словам реліґійного духовенства, але самі досліджуйте богодухновенні Писання. Там переконаєтеся, що Бог не зробив ніякої обітниці Адамові й Еві, що коли вони будуть слухняними протягом їх спроби, то Бог закінчить їх існування на землі й забере їх до неба. “Перший чоловік земний з пороху сотворений.” Природне й вічне місце домування чоловіка є земля, підневолення в райську розкіш. “Небеса, небеса Єгови, а землю він дав дітям людським.” (1 Коринтян15:47, НС; Псальма 115:16, АС) Полові зносини між Адамом і Евою були згідні із заповідями. Вони согрішили тим, що їли овочі з заказаного буквального дерева супроти Божої всесвітної суверенності.

¹³ Нім Ева була сотворена, отже заки чоловік міг мати полове сполучення, Бог сказав до Адама: “Ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш з його.” (1 Мойсея 2:17) Адам був сотворений як жива душа. Коли б став непослушним і їв заборонений овоч перед або після сотворення Еви, Адам був би умер як людська душа. Божий закон, проголошений тисячі років опісля, погоджується із еденським декретом, бо він каже: “Ось бо всі душі мої: чи душа батькова і душа синова — вони мої. Та душа, що согрішить, та й вмерти мусить.” (Езекиїла 18:4, Дя) Виходить, що коли б звершений Адам, “син Божий”, був ніколи не їв з заказаного овочу і ніколи не согрішив через бунт проти Всесвітного Суверена,[кінець 54 сторінки] він ніколи не був би помер. Отже його вічне життя в Едені з досконалими овочами до їди залежало від його вічного послушенства Богу. Чиста реліґія в тім первіснім праведнім світі обітувала безконечне життя для нього, як людській душі в земному раї. Ложна реліґія, яку тепер впровадив Сатана, первісний Вуж, обітувала нове розуміння і самовирішальне життя, як от богів, якщо вони стануть неслухнянні Богу Єгові. Що ж те прийняття нової реліґії принесло для людства? Оце відкриється в наступних розділах.[кінець 55 сторінки]

[Запитання для вивчення]

 1. Чому уряд в Едені був теократичний, і реліґія чоловіка також теократична?

 2. Як ложна реліґія була започаткована, і в який напрям вона звернула сотворіння?

 3. Які духові сотворіння тепер виходять на сцену, і яке споріднення вони мали до Бога?

 4. Який херувим був покликаний до Едену і хто він був по словам пророцтва Езекиїла?

 5. З якої причини неправедність постала внутрі його?

 6. Яким способом цей херувим збочив від почитання Бога, і як це показують такі імена, як Сатана і Вуж надані йому опісля?

 7. Яким чином Диявол почав існувати?

 8. Як прийшло перше проголошення ложпої реліґії, і який був намір цього?

 9. (а) Як Ева була спокушена, і який напрям вона взяла? (б) Чому Адам прилучився до її переступу?

10. Як це, що многі чоловіки сьогодні тримаються реліґії ради подібних причин до Адамових?

11. Чому перві родичі согрішили овочом, а не неморальністю між собою?

12. Що показує чи Адам і Ева були взяті до неба на случай їх доказу послушенства?

13. На яких умовинах вічне життя Адама спочивало, як це показано, і що чиста реліґія обітувала йому?

Англійська версія

розділ V ->