Розділ XXII

TEXT

<- розділ XXI

Іслям, Магометова віра підкорення

ЙОАН третий (561—574 р. по Хр.) був папою римським саме тоді, коли народився засновник ісляму. Він називався Кутам, і був сином Абдалая, але перше нім він був покликаний до реліґійної реформи, його названо Магометом, що значить “Прославлений”. Устрій його реліґії звичайно називають по його імені, “магометанізм”, однак віруючі в неї воліють її називати “Іслям”, що значить “зреченняся” або “цілковите підкорення”, тому що вона навчає, що чоловік цілком зобовязаний підкоритися Божій волі. Її прихильників називають мусульманами.

² Магометанська доба починається від 622 року, в котрому то році Магомет утік або геґіра з міста Мекки до Ятрібу, котре було переіменоване в його честь, як Медінат аль набі, “місто пророка”, або, вкоротці, Медіна. Магомет народився в місті Мекка в 570 році по Хр., або можливо в 562 р., що є “рік слоня”. Він належав до родини Гашім, котра то родина мала походити від Ізмеаля, Авраамового сина від Агари, египецької невільниці Авраамової жени Сари. Опріч того, що Магомет був провідником каравану, його молодий вік є мало відомий аж до часу його одруження з хазяїнкою, Хадіяя, багатою вдовою й пятнацять років старшою за нього. З нею він мав семеро дітей.[кінець 270 сторінки]

³ Будучи занепокоєний ідольськими звичаями людей навкола нього, які переймилися анімізмом і схилилися до політеїзму (вірування в многих богів), Магомет забажав піднести їх до вищого рівня вірування й обрядів. Він періодично відходив на самоту для міркування. Це в часі його побуту в печері осторонь Мекки, що він відчув поклик бути пророком. Негайно потім він почав проповідувати, що є тільки один Бог, Творець, Аллаг, і що для віруючих в нього є нагорода в раю, і кара для лукавих в традиційному “пеклі”. Суть його вістки була така: “Нема бога як тільки Аллаг, а Магомет його пророк.” Своїх ідей він набрався головно з того, що він чув про Юдаїзм і відступне христіянство в шестому столітті. З тих оповідань, які він чув з уст христіянських відступників, він заключив, що трійця складається з Єгови, Марії й Ісуса. Можна сумніватися, чи він коли небудь читав саму Біблію, щоб провірити правду.

⁴ Три роки перед його утечою з Мекки до міста Медіна, його дружина Хадіяя померла. Тепер він набув собі кілька жінок, ради політичних причин або полового задоволення. Війни, які він точив проти Жидів у місті Медіна й інших частях Арабії, відзначилась великою жорстокістю з його боку, як і ті сутички проти кількох племен, що були в союзі з людьми Мекки. В 630 році він зламав свій мировий договір з жителями Мекки, і нагло, без ніякого формального виповідження війни, він несподівано наскочив на те місто, очолюючи 10,000 бойців. Мі-[кінець 271 сторінки]стова старшина була примушена підкоритися йому й признати його не тільки за світського володаря, але також за уповажненого представника Божества.

⁵ За поміччю цієї перемоги, реліґія Магомета стала забезпечена в Арабії. Після того він успішно поражав своїх ворогів, що виступали проти нього. Він висилав своїх послів до сумежних країв і приказував їм підкорятися йому. Він не здобув їх щирого навернення до ісляму, та й його війна в Візантійцями закінчилась несприятливо. На 8 червня, 632 р. він умер в Медіна, на лоні своєї олюбленої жени Айєша. Щодо його реліґійного письма, він лишив по собі книжку Коран (що значить “Деклямація”), яку він назвав словом Божим, передане йому ангелом Гавриїлом. Все ж таки ті писання його не задоволяли всіх потреб його послідовників, і тому багато іслямських доктрин добавлено після його смерті.

⁶ Перший наслідник (каліф) Магомета був його тесть Абу Векр. Перші чотири правовірні каліфи були приятелями Магомета, іменно, Абу Векр, Омар, Отаман і Алі.[кінець 272 сторінки] Уряд, достойність і наслідство каліфа називали каліфат. З бігом часу поставали суперечні каліфати через суперників. Під Омаром, магометанізм надзвичайно швидко розповсюднювався при помочі буквального меча. Сиріянська столиця Дамаск піддалась в 635 році; Єрусалим в 636 році. Персія віддала йому область Ефрату в 637 році, а Египет підкорився йому в 640 році. Заким Омар погиб від руки убійника в 644 році, він розширив мусульманську власть аж до самих гряниць Індії.

⁷ Потім Магомет рушив зі своїми ватагами на захід, захопивши всю північну Африку під свою власть, а навіть Еспанію. Це аж в 732 році, сто років після смерті Магомета, що вони (Мусульмани) перший раз зустрінули рішальний розгром біля міста Тур у франції, під проводом Карла Мартеля, прадіда Карла Великого. Все ж таки мусульманська сила грозила Христіянству. В Еспанії Західний Каліфат Корбоди існував аж до 1301 року. В 1492 році послідне царство магометана Мура, коло Ґранада, було завойоване еспанським королем Фердинандом V. На сході магометани Турки зробили облогу проти Відня в 1529 року і знову в 1683 році.

[Ілюстрація на сторінці 272]

Святиня Омара, з північного заходу

⁸ Іслям розповсюднювався без перешкоди в Китаю. В 1258 році Монгол Гуляґо виступив і сплюндрував місто Багдад і вирізав каліфа і його родину. Рушивши на захід, його зупинили египецькі мамелюки і змусили його відступити[кінець 273 сторінки] до Персії. Але пядесять років пізніще, Монголи приняли магометанську віру й зробили її державною реліґією. Один з їх потомків, Бабер, заснував велику мусульманську імперію в Індії, і як наслідок цього ми маємо сьогодні мусульманську Республику Пакістан. В шіснацятому столітті, після завоювання Египту, турецькі султани присвоїли собі титул каліфа, який вони затримали в своїм уряді аж до 2 березня, 1924 р., коли то нова Турецька Республика скасувала його. Мусульманські війни проти невіруючих або недовірків вони називали їігади, що значить святі війни. Послідню святу війну виповів отаман каліф Туреччини в 1914 році, в союзі з німецьким Кайзером, з чого постала перша Світова Війна. Ця війна була цілковитою невдачею так, що Туреччина стратила Палестину. Помимо того магометанізм далі верховодить там сьогодні, і мечеть (храм) Омара ще стоїть в Єрусалимі, де колись стояв храм Соломонів. Мечеть значить “дім молитви” для мусульманів.

⁹ Коли Жиди відкинули палке проповідування Магомета, тоді він замість Єрусалиму призначив Мекка як святе місто до котрого мусульмани звертались у молитві. Цим чином він підлестився людям Мекки, котре вже тоді було містом паломників, які сходилися туди, щоб поклонитися каменю, чорному метеорові в його каабі, т. є, в кубічному приміщенні. Колись Магомет проповідував проти почитання каменя в цім каабі, але тепер, поробивши деякі уступки, він зробив його частю своєї реліґії, так що на кожного мусульмана положено обовязок від-[кінець 274 сторінки]дати Мекку бодай раз в житті й богомільно поклонитися каменеві, включаючи сім раз поцілувати його. Таке паломництво вязяло спільно всіх магометан у світі.

¹⁰ Магомет був вивисшений бути семим, послідним і найбільшим пророком бога Аллаг. Перед ним були Адам, Ной, Авраам, Мойсей, Соломон і Ісус. Про Адама говориться, що він покаявся за свій гріх в Едені й одержав прощення від Аллаг без ніякої потреби благальної жертви, і цим чином він стався Божим першим пророком і опісля він пішов до неба. Із повищих пророків кожний, окрім Соломона, був особливше призначений проголошувати нові закони і нові урядження, які уневажнювали попередні. Ось так Магомет відкинув урядження, яке установив Ісус Христос. Він висловлювався за обєднанням Бога або Аллаг, і проголосив трійцю так званого Христіянства, що зробило Ісуса Христа другою особою триєдиного бога, а це є богозневажаюча видумка фальшивих священиків. Він також заявив, що Бог не має потомків, і тому Ісус не міг бути Сином Божим. Про потребу жертви за увільнення людства від немочей унаслідженого гріха й смерті, в книзі Коран не згадується нічого.

¹¹ Книга Коран, тобто магометанська Біблія, складається з 114 сурів (розділів), кожний з котрих уміщає по одному обявленню. Це є собі збірник реліґійних оповідань, витягнені з жидівських традицій і інших джерел, і законів,[кінець 275 сторінки] але не з св. Письма. Помимо всіх противорічностей і зударів з доказаною наукою, цю книгу вельми шанують богомільні мусульмани й неустанно читають її. Але ж їх щирість до неї, як безпосередного слова Божого через Магомета, не робить її правдивою ані правильною. Перед часом Магомета, христіянський апостол Павло писав: “Нехай Бог буде правдивий, хоч би всякий чоловік був оманою, яко ж і написано [в Псальмі 51:4]: ‘Щоб оправдився ти в словах твоїх, і побідив, як судити мешся.’ ” (Римлян 3:4, НС) Бог не може сказати неправди, ані заперечити себе, бо він говорить вічну правду. Принятим фактом є, що він підніс Ноя, Авраама, Мойсея і Ісуса, як пророків, і промовляв через них, отже він не заперечував би пізніще через іншого пророка того, що він сказав через них ранше, хоч його обявлення через кожного із тих пророків впровадило нове урядження (Диспензацію). Він завжди є в гармонії з собою.

¹² В городі Еден під час коли грішник Адам слухав, Бог сказав пророцтво, що він піднесе Насіння своїй жені і що то Насіння буде ранене в пяту Вужем, проте воно обернеться і рощавить голову Вужеві. Ной переніс це божественне пророцтво дане в Едені через Потоп, і його правнук Авраам дізнався про нього. Тоді Бог обявив Авраамові, що те Обітоване Насіння вийде від нього, кажучи: “В тобі благословляться всі роди землі.” (1 Мойсея 3:15; 12:3) Перший раз Авраам мав сина від Агари, египецької служниці, а кілька літ пізніще сина від[кінець 276 сторінки] своєї правдивої жени Сари. Агариного сина названо Ізмаель, а Сариного — Ісаак. Але Бог відкинув старшого сина Ізмаеля, щоб він не був сином роду від котрого мало прийти Насіння Обітниці. Він сказав до Авраама: “Бо в Ісааці наречеться тобі потомство.” І в тому часі, коли Авраам приступив принести Ісаака в жертву в послушенстві до Божої заповіді, Бог поклявся собою і сказав до Авраама: “В насінні твоєму будуть благословенні всі народи землі.”— 1 Мойсея 21:12; 22:15—18; Жидів 11:17,18, НС.

¹³ Якщо це так, що Магомет був потомком Авраама, не від Ісаака, а від Ізмаеля, то він не був пророком через якого всі народи мали б бути благословенні. Магомет каже, що писателі Христіянсько-Грецьких Писань сфальшували історію про Ісуса, але такий закид не має доказу. Ми маємо манускрипти на папірусі в яких містяться писання Христових учеників, що сягають так далеко назад, як друге століття по Христі, і вони свідкують про справжність Христіянсько-Грецьких Писань, які ми маємо сьогодні. Христіянський апостол Петро виразно ототожнює Ісуса Христа, як Обітоване Насіння Авраама в якому будуть благословенні всі народи землі. І апостол Павло, відносячися до Божої обітниці даної Авраамові про Насіння, пише: “Авраамові ж виречено обітування й насінню його. Не сказано. І насінням, як про многі, а як про одно: І насінню твоєму, що є Христос.” (Діяння 3:19—26; Галат 3:16, НС) А що є тільки одно обіцяне Насіння, і тим Насінням є Ісус Христос, то іншого не може бути, такого як Ма-[кінець 277 сторінки]гомет, котрий навіть не походить від Авраама через Ісаака.

¹⁴ Мойсей, який написав повищу історію про Авраама й Ісаака, є призначений за одного з Божих пророків. Він напевно не сфальшував історії. Бог обявив йому глибоке значення свого імя Єгова. Це імя являється в цілому збірнику Єврейських Писань 6,823 разів, коли ж Коран заховав те святе імя. Аллаг не є його імя, бо Аллаг значить “Бог”. І Богом він є, але це його титул, а не імя, яким він назвав себе в розмові з Мойсейом. “Це імя моє на віки, і це моя память від роду та й до роду.” (2 Мойсея3:6—15, АС) Бог Єгова обіцяв, що він виправдає своє святе імя перед усіма народами, включаючи і магометанські народи; а однак Коран нехтує цим фактом.— Езекиїла 38:23; 39:7, НС.

¹⁵ При горі Синай, де Десять Заповідей були дані, Єгова сказав Мойсейові, який був посередником для Ізраїльтянів або Жидів: “Поставлю їм зміж братів їх пророка такого як ти; і вложу слова мої в уста йому, і говорити ме до них все, що прикажу йому.” (5 Мойсея 18:15—19, АС) Мусульмани твердять, що цим обітованим пророком був Магомет. Як же це могло статися? Магомет не був Жидом, з братів Мойсея. Він походив з Ізмаеля, якого Єгова відкинув як учасника в обітниці про Авраамове насіння, та й він не промовляв в імя Єгови. Століття перед народженням Магомета, Петро говорив до Мойсейових братів Жидів і пристосував Боже пророцтво[кінець 278 сторінки] відносно Більшого Мойсея до Ісуса Христа й ототожнив його як обітованого пророка.— Діяння 3:20—23.

¹⁶ Книга Коран заперечує, що Ісус був розпятий на дереві терпінь аж до смерті, проте апостол Петро, промовляючи до Жидів, які домагались розпяття Ісуса, сказав в їх судовій кімнаті: “В імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розпяли, але котрого Бог воскресив з мертвих, . . . і нема в нікому другому спасення, бо й нема іншого імя під небом, даного людям, щоб ним спастись нам.” (Діяння 4:10—12, НС) Отже це виключає імя Магомета також.

¹⁷ Книга Коран відкидає жертву Ісуса Христа, як викуп за людство, щоб воно могло осягнути життя в новому світі. Цим робом вона заперечує Ісуса, як Архиєрея Бога Єгови, який пожертвував своє людське життя за слухнянних з людства. Вона нехтує також новою угодою, яку установлено над жертвенною кровю Ісуса, і котру то нову угоду пророк Еремія предсказав століття передтим. Як же, тоді, книга Коран може признавати Мойсея за Божого пророка і рівночасно уневажнювати пророче значення Закон-угоди, якої Мойсей був посередником для Ізраїля і котра мала жертви з звірят і священство, все це будучи образом на священство Ісуса Христа і його вблагальну жертву? Книга Коран заперечує себе в цім і заставляє Бога заперечувати себе.— 3 Мойсея 16:1—34; Еремії 31:31—34; Жидів 3:1; 9:1—28.[кінець 279 сторінки]

¹⁸ Мусульмани ніби приймають те, що Ісус сказав про “утішителя” або “заступника”. Але це тільки тому, щоб це пристосувати до Магомета. Каже А. Юсуф Алі, в своїй замітці⁴¹⁶ про сура 111:81:

В Новому Завіті, який тепер існує, Магомет був предскаааннй в євангелиї Св. Йоана 14:16; 15:26; і 16:7: Тим будучим Утішителем не міг бути Святий Дух, як це розуміють христіяни, тому що Святий Дух уже був присутний, помагаючи і справляючи Ісуса. Грецьке слово “Параклетос” переложено на “Утішитель”, можна переіначити на “Періклитос”, що «майже буквальний переклад на “Мугаммад” або “Агмад”.

А в своїй замітці⁵⁴³⁸ про Сура I ХІ.6, він каже:

“Агмад” або “Мугаммад”, Прославлений, в близьке переложення з грецького слова Періклитос. В теперішній євангелиї Йоана 14:16; 15:26; і 16:7, слово “Утішитель” в анґлійській версії походить з грецького слова “Параклетос”, що значить “Заступник”, “покликаний помагати іншому, лагідний друг”, радше чим “Утішитель”. Наші вчені твердять, що слово Параклетус це перероблене слово із Періклитос, і що в їх первісних оповіданнях про Ісуса було пророцтво про нашого святого Пророка “Агмада” по імені. Хоч ми й читаємо Параклет, то це слово відноситься до святого Пророка, що є “Милосердям для всіх сотворінь” (ххі. 107) і “Найласкавіщий і наймилосердніщий до віруючих.”

¹⁹ В такому разі то “утішитель” або “помічник” не прийшов аж в шестому столітті після даної обітниці Ісусом. Але ж згідно з повище наведеними віршами з евангелиї Йоана, Ісус обітував післати утішителя своїм апостолам, що були з ним, а не нехристіянським мусульманам століття пізніще. Ісус не сказав, що той дух мав бути особа в тілі, а що це мав бути Божий дух, “дух правди”, і що він “пригадає вам усе, що я [кінець 280 сторінки]говорив вам”; “дух правди, що виходить від Отця, той свідкувати ме про мене, і ви свідкувати мете; бо від початку ви зі мною.” Пізніще він сказав їм, що по немногих цих днях ви будете хреститись ним. (Йоана 14:26; 15:26, 27; 16:13—15 і Діяння1:4, 5, НС) Отже, як це могло указувати на Магомета, котрий жив століття після цих апостолів?

²⁰ В день Пятидесятниці, десять день після Ісусового вознесення на небо, він зілляв святого духа на апостолів, і вони почали говорити чужими мовами й робити чуда. І Петро, під надхненням того ж духа, заявив, що Ісус, будучи по правиці його Отця в небі, зілляв того духа на них. (Діяння 2:32—36) Аджеж це не Магомет пригадав їм все те, що Ісус говорив їм, бож Магомет заперечує найбільш важливі навчення Ісуса. Магомет не був ніяким уособленням “духа правди”, а навпаки, він заперечував правду Бога Єгови, яку він проповідував через своїх пророків, Ноя, Авраама, Мойсея, Соломона і Ісуса. Та й апостол сказав, що коли б пізніше, навіть ангел з неба проповідував відмінну вість від тієї, що він проповідував їм, то нехай буде проклятий. Звідси виходить, що ніякий Гавриїл не був висланий до Магомета пізніще, щоб знівечити ту вість.— Галат 1:8, 9.

²¹ Між основними навчаннями Магомета, які указують, що він не висказував “духа правди”, є його наука про безсмертність людської душі. Це є вавилонська фальшива доктрина, основи котрої заложив Сатана, Диявол, коли він ошукав Еву в городі Еден. А однак на основі цієї [кінець 281 сторінки]ложної доктрини Магомет зложив свої навчення відносно пекла з сімох поверхів, де людські душі мучаться після смерті, як і свою доктрину, що Адам знаходиться в небі, на найнижчій осаді небес. Проте Ісус сказав: “Ніхто з людей не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий.” І в день Пятидесятниці Петро сказав, що навіть вірний Давид не пішов туди, але спав у своїм гробі й ожидав на воскресення з мертвих. (Йоана 3:13, НС; Діяння 2:25—35) Бог не є потворою, щоб мучив душі в пеклі. Він нищить лукавих і воскресає тих, що поснули в смерті.

²² Магометова реліґія не переважила всі інші реліґії, як було предсказано, хоч вона й має таку принаду, бо вона є легка реліґія і робить уступки для людських уломностей. Вона обнимає одну девяту часть з усього населення світу, або 250 міліонів прихильників. Але ж вона розділена на 72 ріжні секти або віросповідання, і як Христіянство сьогодні, вона загрожена світовою небезпекою від міжнародного комунізму, В цій послідній крізі цього старого світу, Іслям не має потішаючої вістки для заколоченого людства відносно Божого царства, яким володіти ме Насіння від його жени і благословити всіх, що звернуться до одного живого й правдивого Бога, Єгови. Нехай мусульмани як і люди Христіянства звернуть увагу на слова Єгови в пророцтві Ісаїї 8:20, АС. Нехай вони досліджують Його Слово в Святій Біблії й втішаються світлом порання нового світу.[кінець 282 сторінки]

[Запитання для вивчення]

1, 2. Хто був Магомет? Як називалась його реліґія, і чому?

 3. Яка була суть його вістки? Звідки він черпав свої ідеї?

4, 5. (а) Як його реліґія була установлена в Арабії? (б) Коли і де він умер, і які писання він полишив по собі?

 6. Як його реліґію розповсюднювали його наступники, і як далеко?

 7. Як магометанські ватаги загрозили Христіянству?

 8. Як іслям поширився в Азиї, і яка його позиція в Палестині тепер?

 9. Котре місто Магомет зробив головним і святим? Чому, і як?

10. Який чин іслям приписав Магометові як пророкові, і як він задивляється на Ісуса?

11. З чого складається книга Коран, як мусульмани трактують її, а однак чому це не доказує, що вона правдива?

12. Яку обітницю передавано від Едену до Авраама, і як вона була вияснена йому?

13. Чому Магомет не міг бути обітованим Насінням Авраама?

14. Хоч книга Коран признав Мойсея, то як вона трактує Боже імя?

15. Чому Магомет не міг бути більшим пророком від Мойсея?

16. Як апостол Петро виключив імя Магомета, як неважливе для спасення?

17. В чому Коран заперечує себе, коли признає Мойсея, а відкидає роботу Ісуса, як священика і посередника?

18. Як мусульмани виясняють Ісусову обітницю про “утішителя”?

19. Чому ця обітниця не могла відноситися до Магомета?

20, 21. Чому Магомет не є утішителем?

22. Як іслямська віра занедбує людство? Що їм треба робити?

Англійська версія

Розділ XXIII ->