Світова реліґія
й насіння таємниці
ДИТИНА Ісус мав
першу стичність з світовою реліґією, коли його відвідали маґіки або
звіздарі зі сходу. Це негайно допровадило до погубного зазіхання на його життя
з боку насіння Вужа. Оті маґіки або звіздарі не були післані Всевишнім
Богом. Він не мав нічого спільного з маґіками або астрольоґами. Вони
спілкували з вавилонською реліґією, проте закон Єгови відносно астрольоґів
або звіздарів приказував Жидам: “Нехай не буде в тебе нікого, хто велить
синові своєму чи дочці своїй через вогонь проходити; нікого хто ворожбитує, або
чарує, або замовляє, або віщує. І не буде між вами проклинателя або
такого, що визиває духів, або вгадує, або мерців розпитує. Усі бо, що це
роблять, є гидотою в очах Предвічного.” (5 Мойсея 18:10—12, Мо)
“І душа, що обернулась до заклинателів мертвих і до ворожбитів, щоб слідом
за ними блудувати, оберну й я лице моє проти душі тієї, та й викореню
з між її народу.” (3 Мойсея 20:6, Дя) Проте пані Вавилон таки
мала стичність з маґіками, бо Бог сказав до неї: “Нехай же виступлять ті
дослідувачі небес, і звіздарі, й ті, що з нового місяця віщують;
нехай вони врятують тебе від того, що невідклично прийде до тебе.” (Ісаїя
47:13) Звідси виходить, що Бог не звідомив тих звіздарів або[кінець 228 сторінки] маґіків або астрольоґів,
що його Син народився на землі, і цим не послужив намірам насіння Вужа.
Він звідомив Жидів, які почитали його, і то через свого ангела або свого
святого духа.
2 Первісний Вуж
і його демони мали силу спричиняти блискучі сфери або тіла для видіння
тих, що підлягали їх впливові. Анґел Єгови велів пастирям йти прямо до Вефлеєму
й дав їм знак для ототожнення дитини. На восьмий день дитятко було обрізане, як
і інші жидівські хлопці. В сороковому дні скінчився час очищення
Марії, отже вона й Йосиф пішли до храму в Єрусалимі, щоб принести офіру за
очищення Марії, згідно із законом Мойсея. (3 Мойсея 12:1—8) Ради цього
вони принесли Ісуса туди. Там через свого духа Бог ототожнив дитятко
старенькому Симеонові й пророкині Анні. (Луки 2:21—38) Нема ніде написано, щоб хто
інший бачив зорю, яку ті звіздарі або астрольоґи бачили на сході. Більше того,
їх “зоря” не провадила їх прямо до Вефлеєму. “Ось звіздарі прийшли зі сходу
в Єрусалим, кажучи: Де є народжений Цар жидівський? Ми бо бачили зорю його
на сході, й прийшли поклонитися йому.” Почувши це цар Ірод, стрівожився. Отже
він запитав жидівських священиків і письмеників, де Христу родитися.
Вони ж навели пророцтво Михея 5:2, кажучи: “І ти Вефлеєме, земле Юдина,
нічим не гірша між князями Юдиними; бо з тебе прийде володар, що старшувати
ме над народом моїм Ізраїлем.”
3 Тоді Ірод
післав звіздарів до Вефлеєму, кажучи з хитрістю Вужа: “Як знайдете його,
принесіть мені вістку, щоб і мені піти поклонитися йому.” В дорозі та
зоря знову появилась їм й йшла напереді й станула над домом в якому
знаходилась дитина тепер. Вони не пішли до стайні, але до дому де знаходилась
дитина, й там вони знайшли дитину й поклонились їй. Якщо та “зоря” була від
Бога, то чому вона не провадила їх туди відразу? Але тепер, коли вже та “зоря”
справила вбивчого Ірода в цю справу, тоді Бог вмішався, і остеріг їх,
як він колись остеріг филистійського царя Абималеха у сні, щоб він не
ушкодив Авраамової жени. Він не оставив тих звіздарів під впливом тієї зорі, бо
ми читаємо: “І, бувши остережені Богом у сні, не вертатись до Ірода,
вернулись у свій край іншим шляхом.” (1 Мойсея 20:2—8) Після їх
відїзду, ангел Єгови остеріг Йосифа забрати дитину і його матір до Египту
негайно: “бо Ірод шукати ме хлопятка, щоб убити його.”
4 Побачивши Ірод,
що звіздарі перехитрили його, тепер він приготовив погубну мережу, щоб зловити
Насіння Божої “жени”. Він велів повбивати всі хлопці навкола Вефлеєму,
ограничивши їх вік, по його обчисленню відповідно з інформацією від
звіздарів. Все це доказує, що та “зоря” була частю інтриги Вужа, щоб знищити
Месію-Насіння, і що Бог не післав тих мудреців ні до Ірода ані до дитини
Ісуса при помочі зорі. Це доказує, що астрольоґія або[кінець 230 сторінки] зусилля дістати
інформацію про життя людей при помочі досліджування зір, є вавилонством. Це є
діло Вужа, Сатани Диявола, який був засуджений Божим Словом.— Маттея2:1—17, НС.
5 Повертаючи
з Египту, дитини вже не несли в небезпечну зону вефлеємську, але
в Назарети. Там він був вихований. Він стався теслею, як його опікун
Йосиф. Його братанок Йоан був сином священика, і Божий закон вимагав від
молодого священика прийняти повний обовязок в трицятому році віку. Але
Йоан замість прийняти священичу службу при храмі в Єрусалимі, почав
проповідувати в юдейській пустині, кажучи: “Покайтеся, бо царство небесне
наближилося.” Хто покаявся з огляду на близькість Царства, тих він хрестив
у воді.
6 Жидівську
реліґію зіпсували тоді провідники, йдучи за фільософією й традиціями людськими,
замість за ясним Божим Словом. Будучи природними потомками Авраама, вони були
певні своєї позиції в царстві небесному. Але, коли Йоан побачив реліґійних
фарисеїв та Садукеїв, що вони приходили хреститися, він заявив, що вони були
з насіння Вужа: “Ви потомки гадючі, хто остеріг вас, щоб утікали від
надходячого гніву? Принесіть же овощ достойний покаяння; і не думайте
в серці своєму: В нас батько Авраам; бо я вам кажу, що Бог зможе
з цього каміння підняти дітей Авраамові.” Тоді він остеріг їх, що
Обітоване Насіння приходить і розділить пшеницю від полови, тобто, тих,[кінець 231 сторінки] що
приймуть Боже відкриття про правдиве Насіння Авраамове, і тих, що
тримаються традицей.— Маттея 3:1—12, НС.
7 О, інакше він
привітав Ісуса, коли цей прийшов з Назарету, щоб хреститися від Йоана
в ріці Йордан! Йоан не привітав Ісуса як грішника. Він не бажав, щоб Ісус
був схожий на грішника через хрещення його. Він змагався не допустити Ісуса,
кажучи: “Мені самому треба в тебе хреститися, а ти прийшов до мене?” Ісус
не мав гріхів, щоб визнати їх перед Йоаном, і тому він не хрестився
в покаяння за гріхи. Чому ж він хрестився? Тому, щоб символічно показати
свою цілковиту посвяту чинити волю Божу на добро царства небесного, яке
проповідував Йоан. Він сказав Йоанові: “Допусти тепер, бо так годиться нам
чинити всяку правду.”
8 Отже Йоан
занурив Ісуса під текучі води Йордану, що символічно зображало занурення Ісуса
під волю Божу. Він підніс Ісуса з води, щоб символічно показати як Ісус
був піднесений зі смерті своєї волі й тепер став жити для Божої волі оскільки
вона буде дальше обявлена йому. Це тут, що Божа “жінка” або духова орґанізація
сплодила Ісуса бути духовим Сином Божим, небесним Насінням, бо ми читаємо:
“І охрестився Ісус, вийшов зараз з води, й ось відчинилось йому небо,
і побачив він духа Божого, що спустився як голуб, і злинув на нього.
І ось голос з неба сказав: Це Син мій любий, що я вподобав його.” Там
Бог Єгова визнав Ісуса як[кінець 232 сторінки] Насіння своєї “жени”, сплоджений його духом до
небесного життя. Лука в своїм звіті додає: “А тому Ісусові, коли розпочав
свою роботу, почався мало не трицятий рік, а був він, як думали, син Йосифів.”
(Маттея 3:13—17 і Луки 3:21—23, НС) Ось так Ісус розпочав свою
працю як Христос або Месія. Христос значить “Помазанець”, і зараз
після хрещення у воді Ісус був помазаний Божим святим духом.
9 Йоан Хреститель
не приніс ні одної жертви на Божому жертівнику в Єрусалимі, хоч був сином
священика Левіта Захари. Замість того, він охрестив тіло Христове, котрий
приніс себе в жертву, що була далеко цінніща від тельців, козлів та
агнців. Це була звершена людська жертва, що могла задоволити за гріх світу,
гріх унасліджений від Адама. Як ми вже бачили, багато писалося про Обітоване
Насіння і яка була Божа воля взглядом нього. Тепер він (те Насіння)
прийшов і був охрещений, щоб символічно показати свою посвяту чинити Божу
волю у цім світі. Що саме це значило для нього, ми читаємо:
10 Тим же, входячи
у світ, говорить [Наводячи Псальму 40:6—8]: “Жертви й приносу не схотів
єси, ти тіло наготовив мені. Вогняні жертви й жертви за гріх ти не вподобав.”
Тоді я сказав: “Ось йду (в змісті книги написано про мене) чинити волю твою, О
Боже.” Сказавши перше, ‘Що жертви і приноси й вогняні жертви і жертви
за гріхи ти не вподобав,’ котрі по закону приносяться,— потім він сказав: ‘Ось
я йду вчи-[кінець 233 сторінки]нити волю твою.’ Цим зносить перше, щоб друге поставити. По цій то
волі ми освячені одним приносом Ісуса Христа раз на всі часи.”— Жидів10:5—10, НС.
11 Це значить, що
стара Закон-угода, яка існувала перше з жертвами звірят, тепер була
знесена, щоб зробити місце для нової угоди з лучшою жертвою, жертвою
Ісусового звершеного людства. Закон-угода була додана до Божої великої угоди
з Авраамом відносно Насіння для благословення всіх родів землі. Її додано
тільки на час поки прийде обітоване Насіння. Тепер те Насіння вже прийшло. Божа
“жена”, його небесна орґанізація з лоальних небесних сотворінь, породила
те Насіння. Отже прийшов час для Бога відставити жінку служницю з якою він
одружився через Закон-угоду, тобто, народню орґанізацію з природних Жидів
або Ізраїльтянів. Це відставлення було показане в прообразі, коли Авраам
відпустив свою служницю дівчину Агару і її сина Ізмаеля, якого вона
породила йому в надії, що може він станеться тим обітованим насінням
Авраама. Проте Авраам затримав свою дійсну й первісну жену, Сару, яка нарешті
в її старім віку вродила йому сина Ісаака, котрий був образом на дійсне
Насіння Авраама.
12 Щоб це Насіння
Авраамове було розмножене, як зорі небесні, Бог Єгова зробив Ісусових вірних
послідовників бути його духовими бра-[кінець 234 сторінки]тами. Щоб зробити їх духовими братами
Ісуса, установлено нову угоду над Ісусовою пожертвою з його звершеного
людського тіла, згідно з волею Отця. Цим чином вони сталися Божими
духовими синами, дітьми від його “жени”, його небесної, духової орґанізації.
Задля цієї причини апостол Павло, будучи одним із тих синів, міг радісно
кликнути: “А вищий Єрусалим — вільний; він мати всім нам. Ми ж,
брати, по Ісааку діти обітування. Оце ж, брати, ми не діти невільниці, а
вільної жінки. У волі ж оце, котрою Христос визволив нас, стійте
і під ярмо не піддавайтеся.”— Галат 4:26, 28, 31; 5:1, НС.
13 Принісши
в жертву своє людське тіло, яке Бог приготовив йому через народженняся як
чоловік, Ісус Христос стався Архиєреєм Бога Єгови. Ні, не був він священиком
з роду Аронового й з покоління Левієного, бо Ісус був Сином Давидовим
і через те з царського покоління від Юди. Але він був Архиєреєм по
чину Мелхизедека, який був старинним царем Салемським. Ісус стався ним, не
через родовід від священичого покоління Ізраїлевого, але тим, що Бог Єгова
поклявся, кажучи в Псальмі 110:4: “Клявся Єгова, і не пожалує того:
Ти священик по віки по постанові Мелхизедека.” (АС) Апостол Павло
підтвердив цю важливу точку і додає: “І наскільки воно не без клятьби (ті
бо священики без клятьби ставали, а цей з клятьбою через Того, хто говорив
до нього: Ти єси священиком по віки, по чину Мелхизедековому) на стільки лучшого
завіту стався порукою[кінець 235 сторінки] Ісус.” (Жидів 7:20—22, НС) Будучи Сином
Давида через уродження, Ісус стався сталим Наслідником Божої угоди
з Давидом про віковічне царство. Ставшися священиком через Божу клятьбу,
і принісши в жертву своє чоловічиство, Ісус стався Архиєреєм як
Мелхизедек, цар Салемський, отже Царським Священиком. Його послідовники, духові
брати, сталися царськими священиками з ним в наслідок нової угоди над
жертвою Ісуса.
14 Отже, коли Ісус
був охрещений Йоаном, щоб символічно показати відложення теслярської роботи
в Назареті й віддання себе для виконування Божої волі, як написано про
нього в святих Писаннях, то цим Ісус прийняв найбільш важливу призначену
службу від Бога. Виконання її вірно значило справжнє почитання Бога, справжня
реліґія згідно з відкритою волею Божою. Щоб випробувати його постанову,
дух Божий негайно повів його в пустиню. Там Вуж, Сатана Диявол, старався
звести його з його пуття при помочі хотіння, апетиту й любови до
самовистави. Але Спокусникові не вдалося викликати в Ісусові такі хотіння.
15 Нарешті,
з незвичайно високої гори, Диявол показав йому всі царства землі, як от
Індію, Китай, Римську Імперію, і інші. “І каже йому Диявол: Тобі дам
вдасть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
Ти ж коли поклонишся передо мною, буде твоє все.” Але Ісус не цікавився
політикою цього світу. Він не приймив[кінець 236 сторінки] від Вужа контролі над жадним світським
урядом із думкою, щоб реформувати його. Як він міг зробити це, коли це вимагало
його почитання Сатани Диявола?
16 Ісус цікавився
віковічним царством про котре Бог зробив угоду з царем Давидом. Задля цієї
угоди про царство Бог тепер помазав Ісуса бути сталим наслідником. Ісус ніколи
не мав нехтувати всесвітною суверенністю Єгови й перейти на диявольську
реліґію, щоб цим запропастити свою душу ради набуття світських царств, що були
засуджені на знищення. Отже у відсіч на зневажливе предложення Диявола,
Ісус сказав: “Писано бо: Кланятися меш Єгові Богу твоєму, і йому одному
служити меш.” Побитий, великий Вуж незамітно винісся, не змігши намовити Ісуса
в якунебудь умову й компроміс зі собою. Ісус ніколи не дозволив Вужеві
обмотати себе його ланцюгом. Близько кінця Ісусового земного життя, коли Вуж
мав впитися в його пяту, Ісус сказав до своїх апостолів: “Йде бо князь
світу цього, й у мені не має нічого.”— Луки 4:1—13 і Йоана 14:30, НС.
[Запитання для
вивчення]
1. Чому це не був Бог Єгова, що вислав
звіздарів до дитяти Ісуса?
2. Як відвідини дитини Ісуса звіздарями
ріжнилися від відвідин пастирями і повідомлення Симиона і Анни?
3. Висилаючи звіздарів до Вефлеєму, чого Ірод
просив від них і як Бог не допустив їх до сповнення цього?
4. Що тоді Ірод зробив, і що це доказує
відносно зорі, звіздарів і самої астрольоґії?
5. Де Ісус був вихований, і чому там,
і яку активність Йоан розпочав у властивому часі?
6. Чому Йоан так привітав Фарисеїв
і Садукеїв, і проти чого він остеріг їх?
7. Чому Йоан зразу не дозволяв на хрещення
Ісуса, і ради якої причини Ісус охрестився?
8. Чому хрещення у воді було відповідним
символом для Ісуса, і тепер, будучи Христом, як він почав свою роботу?
9, 10. Чим
було Ісусове тіло, яке Йоан охрестив на службу, і як Ісусів прихід служити
цьому намірові був предсказаний в Псальмі?
11. Що це
значило для Закон-угоди і орґанізації під нею, і як це було зображене
жінками Авраама?
12. Як це, що
при помочі нової угоди Авраамове насіння сталося як зорі, і на кого Павло
указав, як на матір насіння?
13. Як це
сталося, що помимо його племінного походження, Ісус стався Архиєреєм як
і наслідником Царства?
14. Отже від тоді,
яке було справжнє почитання Бога для Ісуса, і як його посвята була
випробувана зараз з початку?
15, 16. (а) Як
Сатана предложив контролю над світом Ісусові й на яких услівях? (б) Чому
і як Ісус відкинув її?Англійська версія
No comments:
Post a Comment