Свята тайна про
насіння розвязана
СТОЯЧИ перед
царем вавилонським, щоб йому пригадати й розвязати забутий ним сон, єврейський
пророк Даниїл сказав: “Є на небесах Бог, що відкриває тайни; він то показав
тобі, царю Навуходонозоре, що має статись при кінці днів.” Тоді за допомогою
Божою, Даниїл розвязав тайну вість відносно Божого царства, якої ні вавилонські
чарівники, ні віщуни, ні ворожбити ані халдейські мудреці не змогли розгадати.
Тоді цар Навуходонозор упав на лице своє перед пророком Єгови і сказав:
“Справді Бог ваш є Бог над богами і Володар над царями, котрий відкриває
тайні речі, наколи ти міг відкрити цю тайну!” (Даниїла 2:27, 28, 47, АП)
До того ж степеня і святу тайну, що про неї намічено в городі
Еден відносно насіння жени, той самий Бог небесний може відкрити у своїм
часі, його власні обявлення протягом тисячліт указують, що Він з любови
замірив прояснити цю тайну, коли наспіє властивий час. Століття після того,
його Пророк більший за Даниїла, сказав: “Нема бо нічого тайного, що не
виявиться, і нічого втаєного, що не взнається і на яв не вийде.”
(Луки 8:17, НС) В цей спосіб Єгова виправдує свою давнезну
тайну.
2
У сповнення пророцтв Єгови і на здивування старинного світу, могутня
вавилонська імперія була розгромлена перед наступом Медо Персів.
У виправдання його пророцтва даного через Даниїла, Перська імперія впала
перед натиском грецьких імперіялістів. Знову Грецька імперія упала перед
звірським наступом Римлянів. Жидівський останок, що був визволений
з Вавилону і привернений до родимого краю Палестини, відчув це світове
панування тих імперій, що наступали одна по другій. В 63 році перед Хр.
Єрусалим попався під імперіялістичну владу поганського Риму. В 37 році
перед Христом, Ірод, призначений бути царем римським сенатом, завоював те місто
штурмом. Ірод був Едомцем, і, визнаючи жидівську реліґію або Юдаїзм як
новонавернений, він відновив храм в святому місті й спорядив його як
найбільш величаву будівлю. Це сталося в часі царювання Ірода
в Єрусалимі, і коли Августин був кесарем в Римі, що свята тайна
про Обітоване Насіння почала відкриватися.
3 Малахія був
послідним з єврейських пророків, що пророкував, і після нього не було
вже надхнених пророків в Ізраїлі через чотириста років. У міжчасі
Ізраїльтяни або Жиди замінили свою мову на арамайську, а многі інші говорили
по-грецьки. Аж тепер близько кінця Іродового царювання, одно народження взяло[кінець 218 сторінки] місце, котре, коли дійшло до його уш, занепокоїло його. Чиє це буле народження?
4 Це було
народження Того, що мав бути Насінням і володарювати світом. Бог своїм
відкриттям уже був дав ключ для ототожнення того Насіння, так щоб ми не
помилилися про нього. Він не мав бути якимнебудь потомком від Ноєвого сина
Сема, але потомок від вірного Авраама, Ісаака й Якова. З дванацяти
поколінь Якова (Ізраїля), він мав вийти з покоління Юдиного, і згідно
з угодою Єгови з царем Давидом про вічне царство, він мав бути
потомком цього царя, т. є., “сином Давида”.
5 Від збурення царства Юдиного Вавилоном в 607 році перед Хр., жадний цар
з Давидової лінії вже не сидів на “престолі Єгови” в Єрусалимі. Ніхто
не мав сидіти на Божому престолі віковічного царства аж поки “призначені часи
народів”, які почались в тому році, скінчилися 2,520 літ пізніще,
в 1914 році (по Хр.) Ось чому лукавий Едомець Ірод був тоді царем
в Єрусалимі. Згідно з царською угодою зробленою з Давидом, і після
таємного ключа даного в пророцтві Михея 5:2, те Насіння мало народитися
у Давидовім місті, у Вефлеємі в Юдеї. Але найперше нашу ввагу
звернено на північ до Назарету. Чому?
6 У цім
галилейськім місточку жила Жидівська дівчина, що походила родом від царя Давида
через його сина Натана. Вона була заручена з Йосифом. Йосиф був теслею,
і походив з Дави-[кінець 219 сторінки]дового роду через його сина Соломона і народився
в Давидовім місті у Вефлеемі. Перед тим, нім Йосиф узяв свою
непорочну обручницю до свого дому, щоб там господарювати з нею, сталося
щось чудне. Приближно шість місяців перед тим явився ангел з неба, що
називав себе Гавриїлом і який стояв близько перед Богом, звістив священика
Захарію, мужа її старенької сестрінки Єлисавети, що вони обидвоє стануться
родичами пророка на імя Йоан. Тепер ангел Гавриїл, будучи утілений
в людське тіло, явився на самоті Марії, але не ради нікчемної цілі, як от
“сини Божі” що сталися неслухняними духами за днів Ноя і женилися
з дочками людськими. (1 Петра 3:19, 20; 1 Мойсея 6:1—4) Про
Гавриїлові відвідини ми читаємо:
7 “І прийшов
ангел до неї, сказав: ‘Добрий день, велико благодатная, Єгова з тобою.’
Вона ж побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, щоб це за
витання таке. І сказав ангел їй: Не лякайся, Маріє, бо ти знайшла ласку
в Бога. І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина,
і наречеш йому імя Ісус. Цей буде великий, і Сином Всевишнього звати
меться, і дасть йому Бог Єгова престол Давида, отця його, і царювати
ме він над домом Яковим по віки, й царству його не буде кінця.’ І сказала
Марія до ангела: Як буде це, коли чоловіка не знаю? І озвавшись ангел,
сказав до неї: Дух святий найде на тебе, і сила Вишнього отінить тебе. Тим
і що вродиться буде святе, звати меться Сином Божим. І ось Єлисавета,
родичка твоя, вона також зачала сина в старості своїй, і це шестій
місяць їй,[кінець 220 сторінки] званій неплідною; бо в Бога ніяке слово не є неможливим. Тоді
Марія сказала: Це рабиня Єгови: Нехай станеться мені по слові твоєму.
І пійшов від неї ангел.”— Луки 1:26—38, НС.
8 Одного дня
Йосиф довідався, що його наречена була вагітною. Коли він саме роздумував про
потайний розвід з нею, щоб цим зберегти її від укаменування на смерть, як
невірну дівчину, ангел Єгови у сні запевнив Йосифа, що те зачаття
в Марії сталося діючою силою Божою, святим духом: “Назвеш його імям
‘Ісус’, бо він спасе людей своїх від гріхів їх.” Імя “Ісус” значить “Єгова є
спасення”. Це зачаття прийшло у виправдання пророцтва Єгови в Ісаїї
7:14: “Ось невинна дівчина почне в утробі та й породить сина, й дадуть
йому імя Емануїл, що перекладом значить ‘З нами є Бог”’. Отже по впливі
призначеного часу, Йосиф закінчив це подружжя тим, що він узяв її до свого
дому, однак не мав ніякого споріднення з нею аж по народженні цього
чудового сина.— Маттея 1:18—25, НС.
9 Чи зачаття
Ісуса святим духом зробило Марію тією жінкою, що про неї пророковано
в 1 Мойсея 3:15: “Я положу ворогування між тобою (Вужем) й жінкою
і між насінням твоїм і насінням її, воно рощавить тобі голову,
ти ж упивати мешся йому в пяту”? Із того, що ми вже навчилися
в попередніх розділах, наша відповідь, згідно з Писаннями, є ні. Як
вуж у тій святій обітниці в 1 Мойсея 3:15 не був букваль-[кінець 221 сторінки]ним
вужем, так і жінка не була літеральна жінка з тіла й крови. Тим
дійсним вужем було колишнє славне духове сотворіння, “покровитель херувим”
в Едені. Також і та жінка — це небесне духове сотворіння,
іменно, небесна орґанізація Єгови з святих духових сотворінь. Складаючись
з посвячених духових сотворінь, ця орґанізація є зєдинена з ним і є
підвладною йому, як от жінка мужеві, а він називає її своєю женою. Через многі
століття вона була неродючою відносно цього обітованого насіння, як от
Авраамова жена, девятьдесять років віку Сара, але тепер прийшов час показати,
що він був життя-даючим мужем і дати їй обітоване Насінням. (Ісаїя 54:1—5,
АС) Одного разу вона була символічно представлена через Єрусалим, якого
царі сиділи на “престолі Єгови”. Отже апостол Павло говорить про неї й каже:
“Вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам”. А тоді він наводить
пророцтво Ісаїї 54:1 у піддержку цього. (Галат 4:26—28, НС)
Ворожнеча між цією “жінкою” в небі а первісним Вужем, Сатаною Дияволом, є
зображена символічно в Одкритті 12:1—9, 17. Читайте про неї.
10 Котрого ж
члена з її синів ця символічна жінка, небесна орґанізація, мала породити у підданстві
її мужеві, щоб бути Обітованим Насінням? Єгова вибрав свого єдинородного Сина,
Слово, початок свого творива. його “жінка” покірно відпустила його оставити
небо й його духове існування там і перенести його життя тут на землю
і народитися як чоловік від Марії. Тим[кінець 222 сторінки] то Ісус сказав: “Я з країни
ізвиш.” “Я від Бога вийшов і є тут. Ані від себе я прийшов, а Він післав
мене.” І коли хтось із слухачів сказав: “Он мати твоя і брати стоять
надворі, бажаючи говорити з тобою”, він відказав: “Хто це мати моя
і хто брати мої?” “І простягнувши руку свою на учеників своїх, сказав: Ось
мати моя й брати мої! Бо хто чинить волю Отця мого, що на небі, той брат мені,
й сестра й мати.” (Йоана 8:23, 42; Маттея 12:46—50, НС) Оті
ученики сталися його братами, синами його небесної матери, Божої орґанізації.
11 Звідси бачимо,
що він народився на землі, не через інкарнацію (утілення). Коли ангел Гавриїл
оголосив народження Йоана Захарові, а Ісуса Марії, то Гавриїл був
в інкарнації ангела, бо Гавриїл далі оставав духовою особою. На короткий
час він одягнув себе в мясне тіло, щоб міг явитися людським очам. Але не
так річ малася з Божим єдинородним Сином. Він зрікся всього небесного й
духового, і Божий всемогучий дух переніс життя його сина в утробу
жидівської дівчини, що походила від Давида. Цим чудом він народився як чоловік.
(Филипян 2:7, АС; НС) Він не був гібридом з духа й чоловіка, тобто,
чоловік і рівночасно духова особа. Він не був одягнений в тіло поверх
духової особи, але він стався тілом. Послухайте Йоана 1:14 (КБ):
“І Слово сталося тілом, і пробувало між нами, і ми бачили
славу — славу єдинородного від Отця, повний благодаті й правди.” Задля
цього. Гавриїл сказав був до Марії: “Що вро-[кінець 223 сторінки]диться буде святе і звати
меться Сином Божим.” (Луки 1:35, КБ) Тому, що життя того Святого було
перенесене з неба і він існував незміримий час перед народженням від
Марії, і тому що Гавриїл сказав та дитина буде називатися Сином Божим,
отже згідно з Писанням, Марії не годиться називатися “матірю Божою”, як це
дехто називає її.
12 І ось наближився
час для Марії породити чоловічого сина Божого. Повинуючись декретові кесаря
Августа, що усі люди мали явитися до перепису в їх родимім місці, Йосиф
оставив Назарети і взяв Марію з собою у подорож на звиш
шістьдесять миль до Вефлеєму, місто, що знаходилося 2,550 ступнів вище
морського рівня, і пять миль на полудень від Єрусалиму. Тепер наспіла та
довга ожидана подія. Лука підтверджуючи цю історію, каже: “І вродила сина
перворідня, і оповила його, і положила його в ясла, бо не було
їм місця в гостинниці. І були пастухи в стороні тій, що
ночлігували та стерегли сторожею в ночі отари своєї. І ось негайно
ангел Єгови став коло них і слава Єгови осияла їх, і полякалися
страхом великим. Ангел же сказав до них: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам
радість велику, що буде всім людям. Бо народивсь вам сьогодні спас, що є
Христос Господь, в городі Давидовому. І це вам ознака: Знайдете
дитинку сповинуту, лежачу в яслах. І зараз явилось з ангелом
множество воїнства небесного, хвалячи Бога й кажучи: Слава на[кінець 224 сторінки] висоті Богу, а на
землі впокій, між людьми доброї волі.”— Луки 2:1—14, НС.
13 Коли провірити
розклад часу з пророцтвом Даниїла 9:24—27, відносно приходу “Месії
Владики”, то це сталося в 2 році перед Хр. Але чи це був 25 грудень
після того, як вже осілася північна зима? Ми довідалися в розділі VII, що
25 грудень був традиційним днем різдва Німрода, фальшивого насіння жени.
Надхнені Писання не подають дати Ісусового різдва, та й це не важне, бож ні
Ісус, ні Бог його Отець, ані надхнені апостоли не приказували нам святкувати
Ісусового різдва. Святі Писання згадують про єдині[кінець 225 сторінки] святкування різдва, а це
поганів, як от уродини египецького Фараона і Ірода Антипи, який напятнував
своє різдво усікненням голови Йоана Хрестителя. (1 Мойсея 40:20; Маттея 14:6; Марка 6:21) Христові ученики з першого століття уникали святкування
різдва як поганський, нехристіянський звичай! Писання заперечують, що Ісусове
різдво було в зимі на 25-го грудня. Декарб значить десятий місяць, а
жидівський десятий місяць Тебет був мокрим і зимним місяцем, а головно на
вефлиємській верховині, що була 2,550 ступнів вище морської рівнини. Це не
могло статися в цій неприємній зимовій порі, бо історія каже нам, що тоді
пастухи жили назовні, пасучи стада свої в ночі. Зимовою порою там не було
пасовиська на полях для овець, бо вже у восьмому місяці вони забирали їх
з поля й поміщали в притулках на зиму.
14 Більше того,
Ісус одного разу сказав: “Моліться, щоб вам не довелось утікати в зимі.”
(Маттея 24:20, НС) Також дуже можливо, що Йосиф не був би брав
своєї жени Марії, що була “вагітною”, у подорож на звиш шістьдесять миль
далеку в часі слоти й зими, і через узгіря пересічно по 3,000 ступні
вище моря. Опріч того, це був час перепису за приказом Риму, а це вимагало
чимало подорожування від усіх. Римські власті не були так безглуздими, щоб
примушувати підвладних людей, а головно обурених Жидів, підкорятися труднощям
зими, щоб сповнити приказ кесаря. Римські політики були[кінець 226 сторінки] настільки бистроумні,
що вони використали відповідну пору в яку закон Єгови вимагав від Жидів
їхати до Єрусалиму, іменно, в семому місяці, на святкування празнику кучок
від пятнацятого до двацять першого того ж місяця. Отже це сталося
з початку восьмого жидівського місяця (Бул, що значить “дощ”), що
Ісус народився. Він був рознятий на 14 Нісаня на весну, або, на
1 квітня, 33 роки по Хр., по лічбі грегорійського калєндаря, і,
згідно з пророцтвом Даниїла 9:24—27, Ісус мав трицять три з половиною
років віку. Отже коли змірити пів року назад від 14 Нісана або 1-го
квітня, то Ісус народився около 1 жовтня. Його двоюрідний брат Йоан
Хреститель народився шість місяців ранше. По рахубі часу в якому Йоанів
батько служив в єрусалимському храмі як священик, “з черги Авиїної”, то
Йоан народився з початку квітня.— 1 Паралипоменон 24:1—10; 2 Паралипоменон
23:4; Луки 1:5—27, 36.
15 Бог Єгова не
обявив народження свого Сина на землі своїм ворогам, насінню Вужа. Він зробив
свідками скромного народження свого Сина покірних, смирних, Бога-шануючих
жидівських пастирів. Через свого ангела Єгова звістив, що це диття
в яслах, яке пастирі пішли побачити, було призначене бути Христом Месією,
помазаним Царем нового світу, в якому тривати ме вічний мир на землі.
В цей спосіб Бог Єгова, який перший дав святу тайну про Насіння йото
“жени”, або небесної орґанізації, розвязав цю тайну про нього для нас через
ототожнення Насіння.
[Запитання для
вивчення]
1. Якою обявленою силою в часі Даниїла
Бог Єгова виправдив свою старинну тайну дану в Едені?
2. Котрої світової держави відчув жидівський
останок верховну вдасть в Палестині, і в часі чийого правління тайна
почалась проявляти?
3, 4. (а) Як прийшла павза
в еврейськіх пророцтвах, і зміна в жидівській мові? (б) Яке
різдво від визначеного родоводу тепер сталося?
5. Яким чином Ірод стався царем
в Єрусалимі, і коли і де в часі його правління, те Насіння
мало народитися як чоловік?
6. Хто був матірю дитини, і коли
і де про народження тієї дитини сповіщено її?
7. Що ми читаємо про Гавриїлове відвідання її
в тому часі?
8. Що Йосифові сказано робити відносно Марії,
і у сповнення котрого пророцтва Ісус народився в непорочної дівчини?
9. Чи зачаття Ісуса в утробі Марії
зробило з неї жінкою в 1 Мойсея 3:15, і як ми знаємо хто та
жінка була?
10. Котрого
з її синів вона видала бути Насінням, і як він указав на неї як свою
матір?
11. Чому Ісусове
різдво як чоловіка не було інкарнацією (утіленням), і чому Марію не можна
називати “матірю Божою”?
12. Як сталося
Ісусове різдво, і хто і я, сповістив про нього і кому?
13. В котрому
році народився Ісус, які обставини пастирів указують, що це не сталося на 25
грудня?
14. Як стан
подорожування, і Даниїлове пророцтво про сімдесять тижнів, і Йоанове
різдво, указують, що це не малося на 25 грудня?
15. Кому Бог обявив
народження свого Сина, і як він цим чином розвязав давнезну святу тайну?Англійська версія
No comments:
Post a Comment