Розділ VIII

TEXT

<-розділ VI

Египецька реліґія загрожує правдивому почитанні

ЗА ЧАСУ Авраамового внука Якова, Египет уже став передовою світовою державою в історії Біблії. Він стався символом всього після-потопного світу, так що навіть про Ісуса Христа говориться, що він висів на дереві там аж до смерті. В Одкритті 11:8 говориться про світ, як “Египет, де і Господь наш розпятий.” (НС) Від тих ранніх часів до тепер, земля ріки Нилі завжди відогравала цікаву ролю в людській історії, а головно в користь ложної реліґії і в противенстві до Бога Єгови й Насіння його “жени”. Від самого початку люди й уряди Египту були хамськими, як от Німродів Вавилон. Його називали “землею Хама”, тому що там осівся син Хамів на імя Мізраїм, дядько Німрода і брат Канаана. В дійсності, то египецький край називали Мізраїм, що значить “набереження моря”, тобто, збірник вод для створення каналу ріки Нилі, а особливо в Нижньому Египті. Кажуть, що Мізраїм, внук Ноїв, був першим царем династії Египту. його володарі були звичайно титуловані Фараон. (Псальма 105:23, 27; 106:22; 1 Мойсея 10:6, 13, 14, Мо) Египет пішов за прикладом Вавилону й стався могутнім гніздом для відступної реліґії, його напрям влучно пасує зображенні про відступництво про яке говорить апостол Павло, як слідує:[кінець 102 сторінки]

² “Хоч вони знали Бога, вони не прославляли його як Бога ані дякували йому, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх. Називаючи себе премудрими, вони потуманіли і обернули славу нетлінного Бога на подобину образа тлінного чоловіка і птиць і четверонога і гаду. За те Бог передав їх нечистоті в похотях сердець їх, щоб тіла їх сквернились між собою, як і вони замінили правду Божу за лож і покланялись і свято служили тварині замість Творцеві, котрий благословен навіки. Амінь. За це передав Бог їх хотінню полової безчесті, бо й жінки їх обернули природню подобину на протиприродню, так само й чоловіки, оставивши природне вживання женського полу, розгорілись похоттю своєм один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобає заблуді їх, приймуть у собі. І як їм не подобалось мати Бога в розумі, Бог передав їх ледачому умові, робити неподобне.”— Римлян 1:21—28, НС.

[Ілюстрація на сторінці 104]

НЕБЕСНА КОРОВА

³ Виріб образів і почитання птиць, четвероніг і гаду — все це буйно розвивалося в Египті. Небеса були зображені символічною коровою; і люди почитали цю небесну корову, як “царицю небес.” (Еремія 44:17—19; 7:18) Олюблений египецький божок Озіріс, був представлений у формі молодого тельця, що його називали Апіс, або “захований”, і таке саме є значення назви Сатурна. В околиці гирла ріки Нилі люди почитали левицю; в околиці Бубастіті — кота; в[кінець 103 сторінки]Гермополосі — малпу. Баран був святий для людей в ріжних околицяк, також гіпопотам, шакал, і мангуста муха. Крокодилів вони дуже боялися й ради того кормили їх і угоджали їм. Менших лазунів, як от вужів, вони принаджували до своїх хатів, правдоподібно задля того, що вони відганяли щурів, які розносили пошесті. Між птицями вони уважали святими бистрих орлів, а сокіл в них представляв душу царя Фараона. Оці тварини-боги були сполучені з египецькими людьми-богами, котрих вони зображали з головами тварин або птиць.

[Ілюстрація на сторінці 104]

ОБРАЗ БОЖКА ОЗІРІС

⁴ В тому краї біснуватої реліґії були троїсти або боги в трійці, а навіть троїста трійця — “еннеад”. Один з Египецьких богів складався з ґрупи божків — з бога Озіріс, богині Ісіс, і її посестри Нефтіс. Озіріс був сином богині Нефтис, але богиня Ісіс прийняла його за свого сина. В наслідок цього, постала олюблена трійця з двох матерей і сина. Рівнобіжно, одного разу у Вавилоні існувала трійця з двох богинь, Гери і Рея і бога Зевуса. Знову в Римі була подібна трійця з двох богинь — Юни і Мінерви і бога Юпітера. Звичайно, трійцю творили в[кінець 104 сторінки] цей спосіб, що головному богові призначували жінку й сина. В египецькій трійці, Озіріс стосувався до Німрода, а імя його Озіріс буквально значить “насіння”, його матери імя Ісіс значить “жінка”. В неї люди вірували як в його матір і його жінку, так що один з титулів Озіріс був “Муж Матери”, або Камут; тай мельодію вони співали йому до зложеної музики ґамут або скалі. Почитання богині Ісіс зайшло аж до Риму і там свобідно розвивалося аж до приходу христіянства.

[Ілюстрація на сторінці 105]

ҐРУПА ОЗІРІС

⁵ Таке почитання божків з людей і тварин допровадило до так поганого занепаду, що для жінок було нічим мати полове сполучення з самцями звірят, котрі то зносини закон Єгови осудив. (З Мойсея 18:23; 20:16) Старинний історик Геродотий розказує про зносини між жінкою і козлом в часі його побуту в Египті. Ще одна річ, що спричиняла чималий занепад, а це почитання мужиського полового члена — фаліка. На египецьких скульптурах і малюнках ми бачимо дуже часто ті їх святі символи, що їх називали крукс ансата. Оці були схожі до букви “Т” з подовгастим держаком зверху. В дійсності це представляло му-[кінець 105 сторінки]жиські й женські полові орґани в репродукції сполучені, і цим чином вони становили “знак життя”. Цю ознаку носила богиня Озіріс і всі египецькі боги. Звідси бачимо, що в Египті існувало почитання хреста довго перед тим, нім його прийнято в Христіянстві. Та й римо-католицькі єпископи носять на собі цей символ фаліку, що його називають паліюм (нагрудник) і надівають його поверх фелону при службі божій, а нашийник представляє держака в крукс ансата.

[Ілюстрація на сторінці 106]

КРУКС АНСАТА З ПРИЛАДАМИ НАГРУДНИКА

⁶ Щоб зобразити, як Єгова обявить себе, як Всевишній Бог і Суверен Вселенної, цілому сучасному світу, Він показав старинному Египту й його Фараонові, що їх боги були фальшиві біси, і що Єгова єдиний всевишний Бог. Історія цього є як слідує: Яків, щоб уникнути погубної задуми свого близняка брата Есава, оставив свій дім і пішов геть до своїх свояків в Паданарам, або у Вишню Месопотамію. Одної ночі в дорозі Бог післав йому сон в якому він бачив драбину, що сягала з землі до неба, а на вершку її стояв Бог Єгова, не щоб осудити Якова за те, що він украв правонасліддя від його брата, але щоб благословити його. Він сказав до Якова: “Потомки твої будуть як порох земний . . . і в тобі й твоїм насінні будуть благословенні всі роди землі.” (1 Мойсея[кінець 106 сторінки] 28:1—14) Оці слова запевнили Якова, що Обітоване Насіння вийде від його потомків. Яків набув собі дві жінки, Лею й Рахелю, і їх служниці дівчата від своїх свояків Семітів, і при помочі тих жінок він стався батьком дванацяти синів.

⁷ Повертаючи домів до Обітованої Землі після двацяти років праці між своїми кревними, Яків одної ночі побачив утіленого ангела Божого. Яків боровся з ним аж до світання, щоб дістати Боже благословення від нього. Нарешті ангел сказав йому: “Від тепер твоє імя буде не Яків, а Ізраїль, бо ти з Богом боровся і над людьми брати меш гору.” Його імя “Ізраїль” значить “Борець з Богом.” Від того часу його потомки були знані як “Ізраїльтяни”. (1 Мойсея 32:24—29; 35:9—15, АС) Звідси ми бачимо, що рід з якого Обітоване Насіння мало вийти, отримував відкриття від Бога, і котрий властиво почитав його на землі.

⁸ За Божим дивним провідництвом, влюблений син Якова, Йосиф, стався премієром-міністром в Египті Фараона, щоб спасти Египет від погубних наслідків семилітньої голоднечи у тій же землі. В тій пророчій драмі Йосиф зображав Насіння Божої “жени”, котре спасе олюблених людей Єгови від смертельних наслідків великої духової голоднечі по всій землі сьогодні. В Беїр-Саба в Палестині Єгова промовив до Йосифового старенького отця Якова, і сказав: “Я Бог, Бог отця твого. Не опасуйся йти до Египту; народом бо великим сотворю тебе там. Я сам з тобою спущусь у Египет; і я напевно возведу[кінець 107 сторінки] тебе знов, і Йосиф положить руку свою на очі твої.” (1 Мойсея 46:1—4, АС) Отже Яків або Ізраїль перейшов у Египет з усією родиною і там вони осілися в землі Госен, вздовж гирла ріки Нилі. В тому часі родина Ізраїля були числом тільки сімдесяти душ. Скільки їх мало намножитися протягом двісті й пядесять літ їх перебування в Египті? І чи вони зможуть затримати правдиву реліґію серед ідолопоклонного впливу Египту? Великий Вуж і його насіння постановили перешкодити цьому, щоб затамувати прихід Насіння через них.

⁹ Ізраїльтяни в Египті множилися й зіллялися в один народ з дванацяти поколінь від дванацяти синів Якова. А тепер одна риса святої таємниці мала бути вияснена: Від котрого з тих дванацяти поколінь мало прийти Обітоване Насіння? Ця справа прояснилась дещо, коли Яків або Ізраїль лежав на своїй смертельній постелі. Він виповів своє прощальне благословення всім синам, а до четвертого сина, Юди, котрого імя значить “Хвала”, він сказав: “Юда! Тебе возхвалять рідні брати, і вклоняться тобі діти батька твого. Юда левчук голодний; . . . Не відступить берло від Юди, ані жезло влади з між колін в його, аж прийде Шілог; і до його зберуться послушні з народів.” (1 Мойсея 49:8—10, АС) Це зробило Юдине покоління царськім у надії, що прийде час, коли Обітоване Насіння буде назване “Лев з роду Юдиного,” бо ж лева признають за царя над звірями. (Одкриття 5:5, АС) Ізраїльтяни або Євреї, котрі від того часу збирались[кінець 108 сторінки] навкола роду Юдиного, як царського покоління, що з його мало вийти Насіння жени, були названі Юдеями або Жидами.— 2 Царів 16:6; 25:25.

¹⁰ З бігом часу постав Фараон в Египті, котрий нехтував добродійствами Йосифа, котрий одного разу вирятував Египет. Він то взявся переслідувати Ізраїльтянів, виправдуючись тим, що вони були іносторонцями й почали перевисшати числом Египтянів, і тим чином сталися потужною внурішнього загрозою для Египту на случай війни. Нарешті, діючи як один з насіння Вужа, він приказав усіх єврейських немовлят мужиського полу вбивати зараз після народження. Без нових підростків мужиського полу, єврейський народ або Ізраїльтяни, мали вимерти. Диявол постановив перешкодити народженню Обітованого Насіння, а тим самим піддержати ложне почитання підробленого насіння і його матери.

¹¹ Ясним є, що правдива реліґія знайшлася в загрозі. Пізніщі удовіднення показують, що Ізраїльтяни були опоганені нечистим почитанням Египту. Одного разу вони взялись почитати золотого тельця після виходу з Египту. (Езекиїла 20:4—9; 2 Мойсея 32:1—26) Потім народився Мойсей Амрамові й Йохебеді з покоління Левія. Вірою в Єгову вони зберегли гарне хлопя від смерті. Остаточно вони спустили його в кошику плавати по водах Нилі в такий спосіб, що Фараонова дочка знайшла його, прийняла за свого і[кінець 109 сторінки] назвала його Мойсейом, і віддала його власним родичам для виховання. Цим чином Мойсей виріс у вірі в Бога Єгову, а не в ложних віруваннях Египту. Це вже аж по цім основнім навченню, що Мойсей “навчився усієї египецької мудрості.” В сороковім році віку він мусів зробити вижливе рішення: Статись чи не статись частю тієї першої світової держави і її ложної реліґії і грішних приємностей, або пристати до своїх пригнітених людей Ізарїльтянів і терпіти з ними? Він вибрав собі шлях віри в Бога поневолених Ізраїльтянів. Апостол Павло каже нам про це:

¹² “Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки Фараонової, а лучше волів страдати з людьми Божими, ніж дізнавати дочасної розкоші гріха, бо більшим багатством над египецькі скарби уважав наругу Христову; озиравсь бо на нагороду.”— Жидів 11:23—26, НС.

¹³ Отже Мойсей розглянув справу свого народу з наміненою метою визволити його. Після того, як він убив египецького наставника над невільниками в обороні свого брата Єврея, Мойсей мусів забратися з Египту, щоб врятуватися від Фараонового гніву. Він знайшов притулок в краї Медіянів, де жили Авраамові потомки від його жени Мідіяни. Там він оженився з дочкою священика Руеля, стався батьком двох синів, і служив як пастух. Проминуло сорок років. В часі, як він пас стадо свого тестя біля гори Гореб на Синайському півострові, явився йому ангел Єгови в горюючому кущі, що не згоряв. Там[кінець 110 сторінки] Єгова, через свого ангела, сповістив, що він замірив післати Мойсея до Египту, щоб він випровадив Ізраїльтянів і привів їх до гори цієї послужити Богові їх прабатьків, Авраама, Ісаака і Якова. “І промовив Бог до Мойсея: ‘Я ТОЙ, ХТО ЄСТЬ’; і каже він: Так промовиш до синів Ізраїлевих: Єгова, Бог ваших батьків, Бог Авраамів, Бог Ісааків і Бог Яковів послав мене до вас: це імя моє по віки і спомин мій для усіх родів.” (2 Мойсея 3:14, 15, АС) Ось так Бог вибрав Мойсея, щоб він ніс пророцтво про Боже памятне імя Єгови й випровадив Ізраїльтянів на свободу у степ поклонитися Богу.

¹⁴ Того ж дня Мойсей, зі своїм братом Ароном, як речником, явився перед Фараоном і сказав: “Так говорить Єгова, Бог Ізраїлів: Відпусти люди мої, щоб справили свято мені в пустині.” Але тому, що це було імя Бога поневолених Ізраїльтянів, Фараон знехтував ним і визвав його: “І сказав Фараон: Хто це Єгова, щоб я мав слухати голосу його і відпустити Ізраїля? Я не знаю Єгови і Ізраїля не відпущу.” Мойсей і Арон відказали: “Бог Єврейський зустрінув нас: так позволь нам пійти за три дні ходу в степ і принести жертву Єгові нашому Богу, щоб не вдарив нас мором або мечем.” (2 Мойсея 5:1—3, АС) Фараон відказав тим свідкам Єгови тим чином, що він наложив ще більший тягар на поневолених Ізраїльтянів. Він постановив винищити цей рід.

¹⁵ Тепер повстало суперництво між фальшивими богами Египту а Богом Ізраїльтянів. Тепер[кінець 111 сторінки] правдива реліґія на землі була наражена на небезпеку. Наслідки цього суперництва є інтересні для всього світу сьогодні, бо старинний Египет, що поневолив вибраних людей Єгови, був типом на теперішний світ, який є винуватий за такі ж злочини й фальшиве почитання. Наслідки цього великого суперництва сьогодні будуть ті самі, що й в стариннім Египті. “І сказав Єгова Мойсейові: Це побачите, що сотворю Фараонові: . . . Я викуплю вас із неволі рукою простягнутою й присудами великими. І прийму вас за нарід собі, і буду вам Богом; і ви взнаєте, що Єгова ваш Бог, що вивів вас з неволі Египецької. . . . І відати муть Египтяни, що я Єгова, як простягну руку мою на Египет і виведу сини Ізраїля спроміж них.” Вибраний нарід і ворожі Египтяни мали пізнати насильними доказами, що Єгова — справдішний Бог.— 2 Мойсея 6:1—7; 7:1—5, АС.

¹⁶ Фараон поскликував і собі мудреців, чарівників та маґіків. Щоб протидіяти тим чудам, які Мойсей створив своєю пастирською палицею, ті ложні реліґіоністи при помочі своїх чарів та тайних штук перетворили свої палиці на вужі, обернули воду в кров, і витворили жаби виходячі з землі. Але коли їм прийшлось створити з египецького пороху воші й комарі, вони збентежились і мусіли признати, що таке чудо — “Це Божий палець!” Вони не могли витворити цього навіть намалу скалю ті катуючі порази, які впали на ввесь Египет в імя Єгови, Бога Ізраїлевого.[кінець 1120сторінки]

¹⁷ Кожною одною поразою ті демонські боги Египту були понижені й зневажені перед Єговою, котрому Фараон суперничив: першим був їх бог ріки Нилі через перетворення його вод у кров; потім жабабогиня Гект; потім був поражений Ватчіт, бог мухів; опісля поражено смертельною поразою египецький скот і також їх корову богиню Гатор* і до неї схожого бога Апіс, бугая; потім прийшла пораза черяків та пухирів на Імготеп, що був богом медицини; потім наступила пораза градом на Решпу і Кветеш, що були богами громовиці та боїв; потім прийшла пораза сараною на боги проведіння, що були відповідальні за урожаї й жнива в Египті; потім прийшла триденна пораза темрявою Тота, що був порадником Осіріс, бога місяця та упорядковець сонця, місяця та зорів; і також на Амон-Ра, що був богом сонця; а послідна й десята пораза впала на бога Ра, який часами являвся бараном і котрому всі первенці були присвячені від самого уродження.

¹⁸ Під час семи послідних пораз Ізраїльтяни були схоронені як доказ, що Єгова міг схороняти їх, коли ж египецькі боги не могли цього створити хоч про це їх вельми благали. Кожного разу, коли Єгова увільняв Египет від пораз на благання фараона, цей слуга Сатани-Вужа затверджував своє серце проти людей Єгови.[кінець 113 сторінки] Чому ж Всемогучий Бог був так довго терпеливим до цього насіння Вужа? Нім Єгова післав сему поразу, страшний град, Він сказав до фараона: “Нині бо простягнути б тільки руку мою, щоб ударити тебе й люди твої повітрям, так і зник би ти з землі. Та тільки проте щадив тебе, щоб показати потугу мою, і щоб імя моє проповідано по всій землі.” (2 Мойсея 9:15, 16, АП; Мо; АС) Оці слова висказані до видимого насіння Вужа виясняють чому Всемогучий Бог позволив Сатані Дияволові жити в лукавстві аж до тепер. А це на те, щоб явити суверенність Божої сили над Сатаною і над усіма його співдемонськими богами й щоб усі люди цього новочасного Египту знали, що він єдиний живий, правдивий Бог, якого імя Єгова.

¹⁹ Під час, коли Єгова так довго терпить цьому світові, його свідки мають нагоду проголошувати його імя по всій землі. Старинний Фараон уперто тримався ложної реліґії й противився Єгові й цим чином спричинив руїну Египтові, тій першій світовій державі. Сьогодні упертість ложної реліґії приносить руїну цьому світу, і спричиниться до цілковитого знищення його в надходячій всесвітній битві Армаґедон. Бідне людство![кінець 114 сторінки]

[Примітка]

*Або Атор, що значить “оселя Божа”. Вона була протилежною вавилонській “цариці небес.”— Еремія 44:17—19, 25.

[Запитання для вивчення]

 1. Як Египет стався першою світовою державою, і чого він був символом?

 2. Як ІІавлове зображення відповідав Египтові, як гніздові відступної реліґії?

 3. Як витворення образів і почитання нижчих звірят буйно розвивалося в стариннім Египті?

 4. Які складні боги розвинулись в Египті, і кому рівнались Ізіс та Озіріс?

 5. До якого морального упадку провадило те ложне почитання, і як хрест був почитаний довгий час перед Христіянством?

 6. Як Яків стався батьком дванацяти синів геть далеко від його батька Ісаака?

 7. На яку назву перемінено імя Якова, і як це сталося?

 8. Як це сталося, що Яків і його родина знайшлися в Египті?

 9. Як перший раз було означено, котре з дванацяти поколінь Ізраїля видасть насіння обітниці?

10. З бігом часу, як Египет старався перешкодити народженню насіння?

11, 12. Як це сталося, що Мойсей став членом египецького царського дому, але з ким він рішився співдіяти?

13. Чому Мойсей мусів оставити Египет, і чому і як він був висланий назад?

14. Яку просьбу Мойсей і Арон поставили Фараонові, але як він віднісся до неї?

15. Отже між ким постало суперництво, і хто мав зрозуміти, що Єгова є Богом, і як?

16. Як Фараон старався знівечити чуда Єгови через Мойсея, але як остаточно його аґенти були знеможені?

17. Як египецькі демонські боги були понижені десятьма поразами?

18. Як Єгова указав, що він схороняти ме своїх дітей, і чому Він так довго терпів Фараонові?

19. Що фараонова упрямість стягнула на Египет, і що в нашому часі сходиться із цих?

Англійська версія

Розділ IX ->