Розділ V

TEXT

<-Розділ IV

Розвій віроломства перед потопом

ЛОЖНА реліґія була започаткована при помочі самолюбства, пихи і бунтівництва проти всесвітної суверенності Бога Єгови і при помочі підступу й заперечення його слова. Аж до сьогодні, все людство відчуває вплив її, а однак більшість із них таки практикують її дальше. Це тому, що наші перші родичі прийняли її в раї Еден, пішовши слідом за автором ложної реліґії й переступили закон Божий на дуже простій речі.

² Адам і Ева не померли зараз після їдження заказаного овочу, але це не доказує, що Божа пересторога неправдива: “Ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш з його.” Тепер Бог Єгова зійшов, щоб судити в городі Еден. Винувата пара, хоч не була цілком нага, бо покрила свою наготу листям, яким вона підперезала свої пояси, сховалась від Нього. їх сумління винувало їх і осуджувало. Але тепер, як їх Творець і Суддя засудить їх? Чи він засудить їх на смерть через негайне страчення? Вони старались не свідчити проти себе, проте Адам зіпхнув вину на Еву, і Ева зіпхнула на вужа. Як справа мається зі всіма ложними реліґіями, так і тут зусилля було щоб виправдати себе.

³ Бог почав від кореня лиха. Він обявив себе[кінець 56 сторінки] як Верховний Суддя, а не когось з сотворіння. Він також показавсь бути Пророком, який ставить перед собою великий намір і котрий знає кінець від початку. В дійсності Він промовляв до первісного Вужа, Сатани Диявола, і виповів свій осуд проти упавшого “охоронного херувима”, коли Він сказав: “За те, що вдіяв таке, проклятий ти між усіма тваринами, і між усіма звірями польовими. Лазити меш повзаючись на череві твоїм, порох їсти меш по всі дні життя твого. І положу ворогування між тобою а жінкою, між твоїм насінням а її насінням; воно рощавить тобі голову, а ти чигати меш на його пяту.”— 1 Мойс. 3:14, 15, КБ.

⁴ Цим присудом великий Суддя не прославив вужа або змія як символ освічення, але зробив його символом гріха і Сатани Диявола. Згідно із цим, цей упавший “охоронний херувим”, Сатана Диявол, став проклятим і приниженим до рівня вужа. Із безжиттєвим порохом, як його харчом, і виконанням його бунтівничої волі,— все це не є життєдатностю для нього. Його не жде природна смерть; він має бути знищений, як от вужева голова буває розщавлена. Але ж хто це той, що має рощавити його голову? Це виконає “її насіння”, насіння жени. Хто є тим насінням, що усуне самозванця ложної реліґії й його брехні й облуди? Оце була та свята тайна,яку Бог затримав у своїй силі, щоб її відкрити у своїм часі. Та “жінка”, якої насінням мав[кінець 57 сторінки] бути той визволитель, не могла бути жінкою з роду людського, потомок грішної Еви. Бог сказав, що він поставить ворогування й неприязнь між Сатаною Вужем а тією жінкою, яку Бог мав на думці, а так річ не малась з жінкою роду людського. Історія реліґії виявляє, що Сатана Вуж уживав жінок дуже визначно в системі ложного почитання, ба навіть вивисшив жіночий рід вище чоловічого роду в своїй реліґії. Коли у призначеному часі Бог обявив хто був тим Обіцяним Насінням, тоді рівночасно Він обявив і жінку, що видала Насіння.

⁵ Що ж прийняття реліґії Сатани принесло для людства? Розгляньмо це тепер у світлі Божого вироку проти Еви і Адама: “До жінки він сказав: Наготую тобі муки у ваготіннях твоїх; мучившись роджати меш діти, а до мужа твого поривати ме тебе, він же панувати ме над тобою. А до Адама він сказав: Тим що ти послухав голосу жени твоєї та попоїв з дерева з якого єдиного я заповідав тобі не їсти, проклята земля ради тебе; в печалі харчувати мешся по всі дні життя твого; тернину та осет родити ме вона тобі, і їсти меш польове зело. У поті лиця твого їсти меш хліб твій, аж покіль вернеш в землю, що з неї й узято тебе. Земля бо єси і землею візьмешся.”— 1 Мойсея 3:16—19, КБ.

⁶ У цім вироку великий Суддя проголосив засуд смерті на Адама й Еву. Від того ж дня вони були мертві в очах Божих, мертві в переступах і гріхах, як про це пізніще писатель висловився.[кінець 58 сторінки] Це що Ева мала породити діти показувало, що вона мала жити много літ з чоловіком, який мав панувати над нею. Але це родження дітей не було сповненням божественного мандату, який вони отримали в їх невинності: “Плодіться і намножуйте і сповняйте землю і підневолюйте її.” Це не було більшим сповненням (мандату), як управа землі Адамом поза раєм, не було сповненням іншої частини того самого мандату, в якому сказано було: “Сповняйте землю й підневолюйте її.” Проти підневолення землі Адамом Бог прокляв землю поза еденським раєм, і засудив Адама на тяжку працю через ціле життя у виправленні землі. Замість підневолити її, Адам самий мав повернути в земний порох з якого він був узятий. Адам ще жив багато років після вироку смерті, около 930 літ; та завважте це, що він не жив повних тисяча років, ані ніхто інший з його потомків. Він жив менше ніж один день по мірі Божого великого часу: “Один день в Єгови, це тисяча літ, а тисяча літ, як один день.”— 2 Петра 3:8, НС; Псальма 90:4.

⁷ Адам вже не доглядав еденського раю. На це була добра причина, бо тепер Бог обявив, що там було також “дерево життя посеред раю”, а Адам не доказав своєї гідності, щоб їсти з того дерева. їдження з того дерева було знаком, що їдець мав право жити вічно, а це не погоджувалося з Божим вироком знищення проти Адама й Еви. “І сказав він: Справді чоловік став як один ізміж нас [як Єгова і його єдинородний Син, Слово], зрозумівши добре й лукаве! А тепер, щоб не простяг руку свою, та й не взяв із[кінець 59 сторінки] дерева життя, і не попоїв, і не став жити повік!” Тим то ГОСПОДЬ* Бог вигнав його з еденського городу, щоб він порав землю з якої був узятий. Він вигнав чоловіка; і на східному боці городу Еден він поставив Херувима, із поломяним мечем, який обертався на всі боки, щоб стерегти дороги до дерева життя.”— 1 Мойсея 3:22—24, КБ.

⁸ Божі слова, “Оце чоловік став як один ізміж нас, зрозумівши добре й лукаве”, могли бути висказані глумливо, та як би не було, вони указували, що чоловік вийшов з під теократичного правління, Теократії. Він вирішив установити свої власні міродайні розуміння, що становило добре а що лукаве, згідно з реліґією яку він прийняв. Але за це Бог не засудив Адама й Еви на вічність у пеклі, палаючім вогнем і сіркою, щоб вони там безконечно мучилися — ні. Як це могло статись, чи ж Бог не вигнав чоловіка з раю, щоб він не попоїв з дерева життя й став вічно жити? Щоб терпіти вічні муки, сотворіння мусить жити вічно. Адам і Ева були засуджені на смерть, а смерть не значить життя після смерті. Це був Сатана Вуж, що сказав, що вони не помруть, якщо будуть їсти заказаний овоч. Боже Слово зазначує ясно: “Перший чоловік Адам був сотворений душею живою.” “Та душа, що согрішить, та й умре.” (1 Коринтян 15:45 і Езекиїла 18:20, Дя) Отже, коли Адам умер доживши до 930 років віку, тоді й душа померла. Не[кінець 60 сторінки] було там розумної, свідомої, та чутливої душі, щоб осталась живою по смерті Адама, і пішла собі кудись. Та реліґія, що навчає інакше, це дияволська реліґія.

⁹ Щоб перешкодити Адамові повернути до раю, поставлено херувима з обертаючимся мечем при вході до раю. Всі ми, його потомки, народилися на зовні, і всі ми походимо від грішника засудженого на смерть. З якими наслідками для нас усіх? Унаслідження гріху, упавшості, недуги і смерті. О, як просте є біблійне вияснення існування зла на землі через минулих шість тисяч років! “Як через одного чоловіка гріх у світ увійшов, в через гріх смерть, так і смерть у всіх людей увійшла, тому що всі согрішили.” (Римлян 5:12, НС) Чоловік Адам був відповідальний за це, тому що сама Ева не могла породити дітей, отже коли б Адам не був согрі-[кінець 61 сторінки]шив і тоді мав сполучення з нею, вона не була б породила грішних, умираючих дітей. “Хто з нечистого може чистим родитись? Ані один!”— Йова 14:4.

¹⁰ Слова Еви при народженні її сина першого сина показують, що вона не пристусовувала властиво пророцтва Єгови в Едені відносно насіння жени. Під фальшивою реліґією Ева не могла бути правдивою пророкинею і вияснити властиво Писання. “І взнав чоловік Еву, жінку свою, і завагоніла вона, вродила Каїна і промовила: Придбала я людину за помічю Єгови.” (1 Мойсея 4:1, АС; КБ; Дя) Замість доказати, що він був тим обітованим насінням жінки, то Каїн стався реліґійним гонителем і вбивцем, убивши поклонника Єгови. Він показавсь бути сином Диявола. “По цьому явні діти Божі, і діти диявольські. . . . Ми повинні любити один одного, не як Каїн, що від лихого був, і забив брата свого. Та й за що вбив його? Тому що діла його лихі були, а діла брата його праведні.” (1 Йоана 3:10—12, НС) Це доказує, що той упавший “охоронний херувим”, Сатана Диявол, дістав контролю над упавшим родом людським. Для Адамових потомків виринуло тепер питання, чи вони мають служити Дияволові при помочі фальшивої реліґії, або служити Богу Єгові, Всесвітному Суверенові. Каїнів молодший брат, Авель, вибрав цю останню службу.

¹¹ Адам не служив своїй родині як священик Божий. Цього він робити не міг. Коли дожив[кінець 62 сторінки] 129 років віку, його сини Каїн і Авель принесли жертви перед Бога Єгову. Правдоподібно це сталося при вході до Едену, де херувими сторожі стояли. Каїн, як перворідень, очевидно уявляв собі, що він мав право бути тим насінням жени, отже, як такий, він надіявся бути в ласці великого Пророка Єгови. Як офіру він приніс продукта ратая. Знов пастир Авель забив первенця зі свого стада і приніс у жертву товсті частини із його; вони представляли жертву з життя. Воно розумно припускати, що Авель збудував жертівник. Бог указав, що він прийняв Авелеву жертву, а це безсумніву чудотворним вогнем з неба або вогнем від обертаючого меча при вході до раю. Каїн запалав злобою. Тепер Бог перший раз нагадав людству про гріхи і перестеріг Каїна, що гріх чигав при дверах його і був готовий пожерти його. Однак Каїн відмовився робити добро і принести угодну жертву із справдішною вірою в Бога. Як Вуж він чигав, щоб запустити свої трійливі ікла в пяту того, що міг бути обітованим насінням замість себе. Отже він постановив служити Сатані-Вужеві. Він не впокорив себе, щоб пролити кров тварини, агнця, у жертву, але волів пролити кров свого благородного брата, котрому Бог указав свою ласку. Адам вергнув увесь рід людський у смерть, проте Бог позволив йому жити аж до 930 років віку, тому Бог і не стратив Каїна, і не уповажнив Адама ані кого іншого з людей погубити Каїна, а засудив його на життя скитальця.— 1 Мойсея 4:3—15.

¹² Каїн утік геть з одною своєю сестрою, як[кінець 63 сторінки] жінкою, далеко від входу до раю і його херувимів. Він збудував перше місто й назвав його, не в честь Єгови, але в честь свого сина Еноса. його потомки розвинули мистецтво виробу шатрів, скотярства, музики, і кували металь, мідь та залізо. Чи це зброєю з міді чи з заліза, що його правнук Ламех убив молодого чоловіка, цього нам не сказано. Як син Диявола, Каїн, разом з іншими своїми потомками, поширував ложну реліґію.— 1 Мойсея 4:16—24.

¹³ Незабаром після того, як Каїн забив Авеля, Ева породила іншого сина, якого назвала Сетом, зазначивши, що він був даний замість Авеля. Сет стався батьком Еноса. За його днів сталось щось гідного про що Біблія згадує оцими словами: “Тоді люди почали призивати імя Єгови.” (1 Мойсея 4:26, Дя; АС) Або, коли переложити це більше буквально, після єврейського тексту: “Тоді почали призивати, вживаючи імя Ягви.”* Це очевидно робилося в фальшивій реліґії, щоб стягнути зневагу на святе імя Боже, щоб понизити його в людськіх очах. Чому ми вважаємо це за властиве розуміння? Задля слідуючої причини:

¹⁴ Коли Енос був 387 років віку, народився Енох його правнук; а коли Еносові було 821 років віку, народився йому потомок Ной, і після того він жив 84 роки. А однак зі всіх родів в часі 905 років Еносового життя, то в листі до Жи-[кінець 64 сторінки]дів 11 голова згадується тільки про Еноха і Ноя, як визначних мужів віри: “Вірою Енох перенесений, щоб не бачив смерті і не знайдено його, бо переніс його Бог: перед перенесенням бо мав свідоцтво, що він угодив Богу. Без віри не можна угодити, вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і що він нагороджає тих, хто його шукають. Вірою Ной, прийнявши пересторогу від Бога про речи невидимі, в страсі благородному збудував ковчег на спасення дому свого, і своєю вірою осудив світ, і стався наслідником праведності по вірі.” Також звиш 105 років перед народженням Еноса, Авель почав приносити угодну жертву Єгові в правдивій вірі в невидимого Бога. Отже призивання імя Єгови, що почалось в часі Еноса, мусіло бути без правдивої віри. Це була ложна реліґія.— Жидів 11:5—7, НС.

¹⁵ Властиве почитання в тому часі було основане на вірі в обітницю Єгови, в його угоду в Едені, що він піднесе насіння від його жени, щоб рощавити голову Вужеві. Це, що Бог прийняв Авелеву жертву, дальше відкриває Божу волю про властивий спосіб приносу жертви йому. Пожертва первенця з Авелевого стада представляла обітоване насіння Божої жени, про котру то жертву зроблено натяк, що чигаючий Вуж зранить пяту тому Насінню. (1 Мойсея 3:15) Властиві поклонники також оминали співдружність із тими, що сталися частю того лукавого світу по за Еденом, бо ось що написано про мужів справ-[кінець 65 сторінки]жьої віри: “Енох ходив з Богом. . . . Ной ходив з Богом”.— 1 Мойсея 5:22, 24; 6:9.

¹⁶ В додатку до обявленої реліґії від Бога, Єгова дав Енохові видіння будучого судного дня, щоб остерегти тих, що лицемірно вживали імя Єгови. Ми читаємо: “Пророкував же про цих І семий від Адама, Енох, кажучи: ‘Ось іде Єгова з міріядами святих своїх, щоб виконати суд над усіма, і докорити всіх безбожних, за всі їх безбожні вчинки, які вони накоїли, і за всі жахливі речі, що безбожні грішники говорили проти нього.’ ” (Юди 14, 15, НС) Дальше чудове визначне обявлення Божого наміру зроблене Нойові, що мав настати ґлобальний потоп, який змете геть усіх безбожників, але що деякі люди переживуть його, то є, Ной і його близька родина. Тоді Ной ще не знав, що той потоп був пророчим образом на велике горе, яким цей теперішний світ закінчиться, і що вірні слуги Єгови, як Нойова родина, переживуть у праведний новий світ на нашій землі. Ной, “проповідник праведності,” проповідував чисту реліґію.— 2 Петра 2:5; 3:5, 6.

¹⁷ Що ж та ложна реліґія зробила для передпотопного світу? Вона сповнила його насильством і допровадила його до знищення. За Нойового часу появились на сцені надприродні сили, щоб поширити ще більше ложної якості реліґію. Тоді появились “сини Божі” і Нефіліми. Єврейський термін Нефіліми значить напасники,[кінець 66 сторінки] що спричиняють упадок іншим через насилування їх. Писання указують, що вони були величезного росту, а деякі перекладачі переложили це єврейське слово Нефілім на “велитні”, а Моффатів переклад звучить “Нефіліми велитні”. (1 Мойсея 6:4; 4 Мойсея 13:33) Де ж вони взялися в часі Ноя? Вони взялися від подружжя між “синами Божижи” а хорошими дочками людськими. “Сини Божі бачивши, що дочки людські були хороші, брали їх за жінок, хто котору вподобав. І сказав Єгова: Не буде мій дух переважувати в людині до віку, бо воно тіло; так нехай віку людського [до потопу] буде сто і двацять год. Були тоді на землі Нефіліми, та й навпослі, як сини Божі горнулись до дочок людських, а вони роджали їм діти: це ті потужники, що від давна були високо вславлені.”— 1 Мойсея 6:2—4, АС.

¹⁸ З такого подружжя вийшли Нефіліми або велитні, тому що ті (женихи) “сини Божі” не були людьми, що походили від упавшого Адама. Адам через гріх перестав бути “сином Божим.” Не скорше аж Ісус Христос прийшов за двацять і три століть після Потопу, що люди дістали нагоду бути “синами Божими” знову. (Луки 3:38; Йоана1:12; 1 Йоана 3:1) Отже ті “сини Божі,” що жили на землі за часу Ноя, мусіли бути ангели, які бачили сотворення землі й викликували з радості над нею. (Йова 38:7) І справді Александрійський рукопись з якого переложено грецьку версію Септуаґінта, говорить про “ангели” замість “сини Божі”. Це безсумніву ради цієї самої причини, що переклад Моф-[кінець 67 сторінки]фата звучить: “Спостерегли це ангели Божі, що дочки людські хороші, вони дружилися з ними хто котру вподобав. . . . (В тих часах постали Нефіліми велитні на землі, як і опісля ангели мали сполучності з дочками людськими і вони роджали їм діти; оце були ті герої високо вславлені в давніх часах.)”— 1 Мойсея 6:2—4, Мо.

¹⁹ Це значить, що ті ангелські сини Божі не втілювалися в людські тіла і являлися деколи людським дочкам, але вони затримували ті матеріялізовані тіла й настало мешкали на землі, щоб бути зі своїми жінками. Так поступати не годиться, бож мета кожного сотворіння в Божому всесвіті була, щоб кожний рід перебував в областях своїх. Навіть на землі, сотворіння мусять триматися свого роду: “Не кожне тіло таке саме тіло. . . . є тіла небесні й тіла земні.” Отже подружжя тих утілених ангелів з жінками людськими було супротивне Божому законі й непослушенством до нього. Вірні утілені херувими при вході до Едену не поступили так, і тому вони не були поганим прикладом для ангелів. Як оце, довго опісля, чоловіки содомські бажали полових зносин із утіленими ангелами в Лотовім домі, так і тут матеріялізовані ангели бажали зносин із дочками людськими. Богодухновенний Юда писав: “І ангелів, що не затримали своєї первої позиції, оставивши свої власні оселі, про суд великого дня вічними оковами під темрявою схоронив. Як Содому і Гоморру, і городи кругом них, що ПОДІБНО ЇМ, поповнили перелюб і ходили за тілом для неприродного хотіння, виставлені нам яко приклад на кару вічного[кінець 68 сторінки] вогня засудив.” Юда перестерігає нас, що й сьогодні є лицемірні реліґіоністи, що закрадаються в христіянскі собори й псують мораль.— Юди 6 - 10, НС; 1 Мойсея 19:1—11.

²⁰ Христіянський апостол Петро також свідкує, що ті “сини Божі” були духові сотворіння, що матеріялізувалися в тіло ради негідних намірів. Сповістивши перше, що Ісус Христос ожив з мертвих як дух, Петро додав: “У цім стані він зійшов і проповідував тим духам, що в темниці [у вічних оковах під густою темрявою], колись то неслухняним як того часу дожидало їх довготерпіння Боже, за днів Ноя, як строївся ковчег, в котрому мало людей, то єсть, вісім душ, спаслося.”— 1 Петра 3:18—20, НС.

²¹ А що ті “сини Божі” були утілені духи, тобто, духові особи одягнені в тіло, тому вони мали вищу життєвуздатність. Природний наслідок був, що їх потомки від дочок людських були дивовижнього, незвичайного росту, потворами, незаконними гібридами. Оці не могли сплодити своїх дітей. По еврейськи їх називали Ґібборим, що значить “потужники”. Будучи потомками пристрастей, вони помогли сповнити землю насильством, як на це указує їх імя Нефіліми, напасники. За це вони виробили собі імя “високо вславлене”, на зневагу Бога. Це передпотопне подружжя ангелів з жінками, і їх надприродні потомки, сталися початковим джерелом всіх реліґійних переказів про богів старинних Греків і Римлян про любовні справи їх богів із жінками на землі. В цей спосіб ложна реліґія перекрутила[кінець 69 сторінки] факти. Оці упавші ангели, разом з упавшим “охоронним херувимом”, Сатаною Дияволом, стались демонами і пізніше вплинули на людей, щоб перекрутити правду.

²² Серед усього цього перевороту й упідлення роду людського Ной ходив з Богом, інакше сказати, він ходив в гармонії з його волею, і проте Єгова зробив його пророком. Серед усіх родів, що виростали впродовж шість сот років Нойового життя перед потопом, Ной остався чистим і невинним чоловіком, не опоганившись безбожницьким старинним світом. Він виховав своїх трьох синів у вірі в Бога. (1 Мойсея 6:9, 10, АП) Бог постановив витопити той буйний, грішний світ ґлобальним потопом, а схоронити Ноя і його благородну родину крізь вигублення світу. В цей спосіб Він стер геть ложну реліґію і її обряди із землі, а схоронив чисту, неопоганену, правдиву реліґію, оскільки до того часу вона була обявлена.[кінець70 сторінки]

[Примітки]

*ГОСПОДЬ друковане всіма великими буквами скрізь Уписаннях указує, що це єврейське слово в ориґінальнім тексті “Єгова”.

*Ф. Деліча Новий Коментар про Битія, Том І, сторона 203, також Ротергама Емфатична Біблія.

[Запитання для вивчення]

 1. Як ложна реліґія розпочалася, і чому всі ми відчули її вплив?

 2. Як Адам і Ева показали, що вони відчули само-осуд, і як вони старалися виправдати себе?

 3. Як Бог показав себе Суддею і Пророком відносно Вужа?

 4. Що Божий присуд віщував для Вужа, і чому матірю того насіння не могла бути людська жінка?

 5. Що Бог сказав у своїм судовім вироку до Адама і Еви?

 6. Як вони померли в день коли попоїли заказаний овоч, і чи вони почали сповняти землю згідно з приказом?

 7. Чому Адам вже більше не доглядав еденського раю?

 8. Як Адам стався тепер “як один із нас, знаючи добре й лукаве”, і чому його кара не могла бути вічні муки?

 9. Отже, як Біблія поясняє перехід смерті на нас усіх?

10. Як це показано, що Ева, породивши Каїна, мильно потлумачила Божу еденську обітницю?

11. Як це сталося, що Каїн забив Авеля, і як він був покараний?

12. З ким Каїн оженився, і як він і його потомки відзначали себе?

13. Про що згадується в печатках днів Еноса, і чи це робилося по щирому чи ні?

14. Що доказує, що те призивання робилося у фальшивій реліґії?

15. На чім базувалось правдиве почитання тоді, і що такі поклонники старались оминати?

16. В додатку до відкритої реліґії, що Єгова обявив Енохові, а опісля Нойові?

17. Які два нові чинники за днів Ноя поширювали ложне почитання на землі?

18. Хто були ці сини Божі, і чому так?

19, 20. Чому їх поведінка була невластива і неслухняна?

21. Чому їх подружжя з жінками витворило Нефіліми, і які основи положено тут для грецької і римської мітольоґії?

22. Яким чоловіком був Ной серед тодішнього роду, і що Бог тоді вирішив зробити?

Англійська версія

розділ VI ->