Розділ VI

TEXT

<-розділ V

Розмаїті збочення після потопу

ЯК внутрі так і назовні реліґійних установ Христіянства широко розійшлись ложні навчання відносно значення кінця цього світу. Чи це значить, як це вони кажуть, що тоді прийде знищення землі, сонця, місяця й зорів, тобто, розложення всіх матеріяльних річей, які ми бачимо, чуємо, смакуємо, нюхаємо і відчуваємо, і що полишиться тільки духовий світ в якому тільки духові особи жити муть? Таке припущення нерозумне. Лише подумайте про ті безчисленні тисячліття протягом котрих Всесвітний Суверен творив усі ті видимі, матеріяльні дива. Воно годі й подумати, щоб він знищив увесь свій твір за збочення людей, що жили на цій землі коротких шість тисяч літ! Таке навчення не тільки є нерозумне й розбуджує безпідставний страх, але й не має підстави в Біблії. Бог дасть царство обітованому Насінню своєї жени; Насінню, котре рощавить голову Сатани, Вужа. Боже Слово, підтверджене клятьбою, показує, що те царство буде тривати вічно, і що небо, сонце, місяць і земля будуть існувати вічно, як і те царство. Послухайте, що Бог каже: “Насіння його буде по віки, і престол його, як сонце передо мною. Він буде утверджений на віки як місяць, і як свідок вічний на облаках.” Маючи це на меті, богодухновенний мудрець ска-[кінець 71 сторінки]зав: “Один рід відходить, а другий приходить, тільки земля стоїть собі на віки.”— Екклєзияста 1:4; Псальма 89:36, 37, АС.

² Кінець нинішньому світу не значить, що прийде кінець землі під нашими ногами. Це можна доказати кінцем старинного світу в часі Ноя. Люди насміхалися з факту, що той старий світ закінчиться. Апостол Петро, предсказуючи це, писав: “Не знають бо ті, що так хочуть, що небеса були в давньому часі, й земля з води твердо постала словом Божим, і для чого тогдашний світ водою затоплений погиб.” (2 Петра 3:5, 6, НС) Завважте це, що “тогдашний світ” був знищений, проте ми таки живемо на тій самій кулі земній і під тим же сонцем, місяцем та зорями, які існували заки той світ був знищений. Звідси ясно можна бачити, що під висловом “кінець світу” Біблія не розуміє буквальної кулі земної, яку сотворив Бог, і тому світ і земля не значить одно й те саме. Світ значить орґанізація або лад, який панує на нашій земній кулі. Такий світ може скінчитися, а другий настати, але земля стоїть собі по віки.

³ “Тогдашний світ” складався з двох частин орґанізації: з небесної або духової части й земної або людської части. Опріч упавшого “охоронного херувима”, якого вплив був виразно явний в ложній реліґії, яка поширилась на землі, ще були й упавші ангели. Оті неслухняні “сини Божі” не встояли в їх первісній позиції, но покинувши їх призначені оселі в невидимих небе-[кінець 72 сторінки]сах, вони женилися з хорошими людськими дочками й поринули в тілесні пристрасті. Ті уособлені духові сотворіння цим чином приспішили зопсуття людства й сповнили землю насильством, а особливо при помочі потворних потомків, названі Нефіліми. Отже Сатана, Диявол, і ті упавші ангели становили вищу або духову часть того передпотопного світу. Люди, які завжди думали тільки про лихе й лицемірно призивали імя Єгови, становили те зопсуте суспільство або нижчу часть тодішнього безбожного світу. Ось такий був той світ, що погиб. А що Ной і його родина не були частю його, тому вони пережили кінець його.

⁴ “І сказав Бог Нойові: Кінець усякому тілу прийшов перед мене: бо землю сповнено насильством через них; оце ж вигублю їх з землі.” Навіть буквальна земля мусіла перенести цю крізу з причини тієї катастрофи, бож і вона була опоганена зопсуттям і насильством від людей і ангелів. Через цілий рік і десять день, вона мусіла зносити води ґлобального потопу, що спричинили на її обличчі чималі зміни після того, як води спали у морські збірники, які сотворено для них.— 1 Мойсея 6:13; 7:11; 8:13.

⁵ Так і кінець світу на цій землі люди можуть пережити тільки під Божою охороною, а це відноситься до кінця теперішнього світу. Вісім осіб, включаючи й Ноя, пережили кінець старого світу. Оскільки чиста реліґія значить слухняність і служення Богу, згідно з його обявленою волею,[кінець 73 сторінки] то Ной і його родина доказали, що вони визнавали правдиву реліґію тим, що в слухняності вони збудували ковчег, по наказу Божому, і проповідували праведність будучи свідками Єгови. Опісля по наказу його, Ной і його родина позаводили у ковчег ріжні породи птиць і інші тварини, і самі увійшли. “І зачинив Єгова ковчег знадвору.” (1 Мойсея 7:16, АС) Негайно потім, коли все йшло звичайним ходом на остороні, люди їли, пили, насаджували, будували, женилися й віддавалися, ринув потом на тогдашний старий світ. Що це був ґлобальний потом від якого ніхто не міг вирятуватися тільки ті в ковчезі, то це доказують фізичні свідоцтва, які чимраз більше стають завважені на поверхності землі й в ріжних відношеннях про потоп, що є звичайні в оповіданнях народів, племен і осадників усіх частей землі, без ріжниці як далеко вони віддалені й неприступні одні до одних.

⁶ Ісус Христос, основатель Христіянства, признав потоп як історичну подію і як часть правдивого реліґійного вірування. Пригадайте собі його пророцтво відносно кінця світу: “Як же було за днів Ноя, так буде й присутність Сина чоловічого. Бо як люди за днів перед потопом, їли й пили, женилися й віддавалися, аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег; і не знали аж прийшла повідь й затопила усіх, так буде присутність Сина чоловічого. . . . Тим то пильнуйте, бо не знаєте которої години Господь ваш прийде.” (Маттея 24:37—42, НС) Отже це ради оцих причин, що ми цікавимось подіями Нойового часу, як[кінець 74 сторінки] перед Потопом так і опісля. Це, що його родина пережила кінець тогдашнього світу, обітовує, що дехто переживе й цей кінець світу.

⁷ Коли Ной й його родина й птиці й звіря вийшли з ковчегу на хребті гори Арарат, то що найперше зробив Ной? Найперше він зложив подяку Богові з котрим він ходив. “І спорудив Нояг жертівника Єгові, і взяв з усякої чистої животини і з усякої чистої птиці та й приніс у всепалення на жертівник.” Це був властивий початок, угодний перед Єговою. Він каже нам: “Я поклявся, що Нойові води не прийдуть вже більше на землю.” (1 Мойсея 8:20 і Ісаїя 54:9, АС) Оця заприсягла обітниця є частю правдивої реліґії й міститься в заповіті про райдугу, яку Єгова встановив з Нойом і його родиною, як представниками всієї людської родини. З ними Бог знову зробив праведний, хоч неперфектний, початок для роду людського. Отже він повторив їм те, що він сказав був до Адама й Еви в Едені: “І благословив Бог Ноя й сини його, і сказав до них: Бувайте плодющі й намножуйтеся й залюднюйте землю.” Тим же як було за часів Ноя, так ми можемо сподіватися станеться в раннім часі після закінчення цього світу. Тобто, хто переживе його кінець, одержить такий же мандат, щоб женитися, множитися, й розставляти своїх синів усюди на обличчі кулі земної.— 1 Мойсея 9:1, Дя.

⁸ Одною важливою заповіддю реліґія нехтує сьогодні: Єгова заключив був в условинах своєї[кінець 75 сторінки] угоди-райдуги з представниками людського роду про святість людської й твариної крови. Він сказав: “Усяке двигуще, що має життя, буде вам на їду,— як зело травяне подаю вам усе. Тільки ж мясива з його кровю, що є душа його, щоб не їли. Крові бо вашої, душ ваших вимагати му, за всяку животину метатись буду, і допевнятися душі людської від руки чоловіка, від руки брата його. Хто пролиє кров людську, того кров тож проливати ме чоловік: бо в образ Божий він сотворив чоловіка”. (1 Мойсея 9:3—6, Ро) Тут Бог змінив спосіб поступування в такій справі, як Каїна, бож він не уповажнив нікого пролити кров Каїна за те, що він убив свого благородного брата Авеля.

⁹ Тепер же чоловік, що носив Божий образ, будучи представником його теократії, був уповажнений вимагати крови від злочинця за убивство. І, розуміється, кожне живуче сотворіння, що забє чоловіка або жінку, мусіло заплатити за це своїм життям. Приближно двацять чотири століть пізніще, правлюче тіло христіянського собору признало, що цей закон про святість крови відносився також і до Христових послідовників. Про це вони писали до христіянів, котрі нім сталися віруючими, їли й пили кров з інших сотворінь. “Щоб здержувалися від пожертв ідолам, і від крови, та давленого, і від перелюбу, зберегаючись від усього того, успішними будьте.” (Дияння 15:19—29; 21:25, НС) Мало реліґіоністів у Христіянстві сьогодні піддержують це правило.[кінець 76 сторінки]

¹⁰ Райдуга мала нагадувати нам цей заповіт, а ні про якийсь там “золотий казан” при її кінці. Перша райдуга, яку чоловік коли бачив, явилася після Потопу, коли Єгова зробив угоду з людством. Він сказав: “Райдуга моя буде в храмі . . . і погляну на неї й спогадаю заповіт вічний між Богом а землею, і всякою живою душею і всяким тілом, що єсть на землі. . . . Це знамя умови, що я постановив між мною й усяким тілом, що єсть на землі.” (1 Мойсея 9:12—17, Дя) Одна з многих причин задля котрої всесвітна війна Армаґедон докінчить теперішний світ в недалекій будучності, це занехання людством дотримувати цю райдугу-угоду, яка вимагає пошани до крови живучих сотворінь. За цілковите знехтування її і за опоганення землі кровю сотворінь, несправедливо пролиту, дотримуючий угоди Єгова вимагати ме крови з рук людства у всесвітній війні Армаґедон. Це одно зло із многих, що його ложна реліґія заподіяла людству.— Одкриття 16:4—7; 6:9, 10; 4 Мойсея 35:33, 34.

¹¹ Вісім осіб, що пережили потоп, знов забрались до життя на землі з чистим почитанням живого, правдивого Бога, і з свіжим заповітом і обявленням від нього. На землі вже не було могутніх Нефілімів. Оці жахливі гібриди, що вийшли з помішаного подружжя “синів Божих” з жінками людськими,— всі вони були вигублені Потопом. Ані не стало утілених ангелів, щоб невластиво залицялися до чотирьох жінок, що пережили Потоп. Ті не-[кінець 77 сторінки]слухняні духи втратили свої людські жінки в Потопі й були змушені перервати своє неприродне життя з ними у тілі. Вони мусіли розпустити свої людські тіла й повернути знов до їх невидимої духової оселі. Вони сталися демонами, що відограли невидиму ролю в керуванні правління цього світу аж до тепер, і вони є відповідальні за появлення спіритизму. Сатана стався їх верховним володарем, будучи названий “Вельзевул, князь демонів.” Ісус в часі свого побуту на землі вигнав чимало тих демонів з людей, що були біснуваті. (Маттея12:24, НС; Марка 1:32—34, 39) Бог схоронив демонів на день суду у “вічних оковах під густою темрявою,”— і це сталося перепоною в їх діяльностях. Петро каже нам: “Коли Бог ангелів, що згрішили, не пощадив, а кинув їх в Тартарус [або в позицію пониження], передавши їх у глибінь густої темряви про суд; і коли він не пощадив старинного світу, але схоронив Ноя, проповідника правди і збавив сім інших, допустивши повідь на світ нечистивих.” (2 Петра 2:4, 5, НС) Як же тоді фальшива реліґія була започаткована знов, після Потопу?

¹² Це сталося через збочення або відступлення від правдивої віри й обряду, як от в раї розкошей. Три Ноєві сини, що пережили потоп з їх жінками, були Яфет, Сем і Хам. Із цих трьох сьогодні розвинулось три великі галузі роду людського. Сталося, коли Хам стався батьком четвертого сина, Канаана, що це збочення почало[кінець 78 сторінки] проявлятися. Замісто шанувати свого батька, як подобає синові, Хам стягнув сором на Ноя. Висловлюючи свою догану проти цього, що Хам, батько Канаана, зробив, Ной виповів оце пророцтво: “Проклятий будь, Канаане! Рабом слуг братів твоїх будеш.” “І сказав він: Благословен Єгова, Бог Сема. А ти, Канаане, рабом у них будеш. Бог розширить Яфета, і дасть йому домівку в шатрі Сема; а ти, Канаане, рабом у них будеш.” (1 Мойсея 9:20—27, АС) Цим чином Бог не прокляв усіх потомків Хама, а тільки Канаанців. Це прокляття особливше сповнилося, коли Семові потомки, Ізраїльтяни або Жиди, були приведені в Обітовану Землю, землю Канаана, і тоді Бог Єгова заповів їм знищити канаанських осадників і їх ложну реліґію. Боже прокляття не перемінило Канаана у відступника, але це його батько Хам дав був поганий приклад. Хамів внук Німрод стався явним відступником.

¹³ Є удовіднення, що Ной узяв з собою у ковчег написані грамоти в яких містилась коротка історія людства від початку, й богодухновений опис про сотворення. Одну із цих трьох грамотів або історій написав самий Ной під надхненням. “Оце є Ноягова історія.” (1 Мойсея 2:4; 5:1; 6:9, Дя) Ось так спогад про угоду Єгови в Едені, що Насіння жени поторощить голову первісного Вужа, Сатани, був перехований крізь Потоп, і Ной навчав про це своїх синів і внуків. Ной не був тим обітованим насінням. Цей факт, що відступництво від правдивої віри постало в його часі й за днів його внуків, доказує, що він не[кінець 79 сторінки] був тим насінням, бож первісний Вуж показавсь бути ще живим і діяльним, підкинувши фальшиву реліґію людству помимо праведного нового започаткування. Щоб перебігти правдиве Насіння й перешкодити йому, Вуж Сатана здолів спокусити одного з Нойових потомків, як це він спокусив Каїна, самолюбною амбіцією бути обітованим насінням, і вдаючи за такого, потягнути послідовників за собою. Той первісний Вуж Сатана — це хитрий обманник і самозванець. Прослідім тепер його підлесливі, круті сліди по землі.

¹⁴ Нойові слова благословення, “благословен Єгова, Бог Сема,” сильно натякали, що те обіцяне насіння прийде від Семового роду, і що правдиве почитання Єгови мало бути оживлене через його рід. Отже Сатана, Вуж, узяв контролю над одним з потомків безсоромного Хама. Куш, котрого імя значить “хаос, замішання”, є згаданий перший з між синів Хама. Зокрема згадується про одного із шести синів Куша: “І появив Куш Німрода. Цей почав бути велетнем на землі. Він був велетень ловець перед Єговою; тим то й мовляли: як Німрод велетень ловець перед Єговою. Царювання ж його розпростерлось на Вавилон, і Ерех і Аккад, і Калне у Синеяр землі. Із цієї землі вийшов Ассур та й збудував Ниневу і Регодобод-Ір і Калаг, і Резен між Ниневою і Калагом, було то місто велике.”— 1 Мойсея 10:6—12, АС, Дя.

¹⁵ Яку пошану до райдуги-угоди про святість[кінець 80 сторінки] крови мав цей велетний ловець Німрод? Зображення його, як велетенського ловця “перед Єговою”, не значить, що він був “мужній в ловах з Божої ласки”. (Кнокс) Ні, тут вираз “перед Єговою” значить “наперекір Єгові,” і таке значення є в 1 Мойсея 6:11. Єврейський писатель Йозефус* і халдейський Тарґум† про Євреїв, описують цю справу в такий спосіб. Парафраза цього Халдейця про текст 1 Паралипоминон 1:10 звучить так: “Куш породив Німрода, який почав верховодити в лукавстві, бо він проливав невинну кров, збунтувавшись проти Єгови.” Один новочасний тлумач переложив 1 Мойсея 10:8—10, як слідує: “І Куш породив Німрода; цей почав бути потужним тираном на землі. Він був страшним ловцем, зухвалим перед лицем Єгови; Тимто сказано є: Як Німрод, велетень ловець, зухвалий в присутності Єгови. Початковою столицею його імперії був Бабель, і Ерех, і Аккад, і Калне в Синеяр землі.”‡ По розумінню одного тлумача, імя “Німрод” значить “ловець леопарди,” а це значення погоджується з його ловецькими подвигами. Ще інше призвіще дано йому “Меродах”, як богові, що значить “великий бунтівник.” Ось так він був названий як суперник Бога Єгови.

¹⁶ Чи ви не дивувались колинебудь звідки людські царі взяли свій почин? Свій почин вони дістали, не від Ноя ані Сема, котрих Богом був[кінець 81 сторінки] Єгова, але від Німрода, що був основателем реліґії наперекір Єгові. Він перший в історії людства назвав себе царем. Своїми ловецькими подвигами він виробив собі імя, й люди вповали на нього більше ніж на Єгову, Бога Нойового й Семового. Він то стався мірилом для порівнання. Навіть сьогодні люди називають ловців німродами. Він витворив собі вдасть царя або мелех (по єврейському), і звідси походять назви ложних богів, як от Молех, Молох, Малхам. Він установив своє власне царство у бунті проти всесвітної суверенності Єгови, Бога Вседержителя. Тут знову, як в Еденському раї, головне питання для вирішення було поставлене перед усім творивом: Чи Бог Єгова є правильний Суверен цілої вселенної, неба й землі? Німродове царство сталось визовом суверенності Єгови й зневагою для його святого імя. Ядро або головне гніздо його царства було у Вавилоні. У вавилонській мові ця назва (Бабі-ілу) значила “Брама Божа.” Вивисшивши себе до власті царя і вдаючи за спасителя людей, як гідний почитання, служби й послуху, Німрод зєдинив у собі реліґію й політичну державу. Отже будучи богом і царем, його уряд був мімікою теократії або божого правління. Ця його мімічна теократія оперувала для пригноблення людей.

¹⁷ Ще за життя Ноя Німрод збудував місто Вавилон, не на горі, а на рівнині Синеар. Звідси Німрод поширював свою пропаґанду до всіх людей, бо вони всі ще говорили одною мовою і одною вимовою. Коли вандруючі люди прибули на цю рівнину Синеяр, їм прийшло на думку,[кінець 82 сторінки] як колись Каїнові, щоб збудувати місто. Це місто вони назвали Вавилон або Бабель. Тут Німрод установив свою мімічну теократію. Про це читаємо: “І мовляли одно одному: Нумо лишень виробляти мем цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь, а земляна смола за вапно. І мовляли вони: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх сягав до небес, і зробім собі память, щоб не розпорошитись нам по всій землі.” (1 Мойсея 11:1—4, Дя) Отже та висока башта не була памятником в честь Божого імя, а в честь чоловіка.

¹⁸ їх намір будувати башту, щоб сягала під небеса, указував на брак віри в завіт, який Бог утвердив клятьбою, що другого ґлобального потопу не буде. їх намір збудувати башту аж під небеса міг також значити, що на вершку тієї башти мав бути храм, в якому мала знаходитися оселя для їх бога або богів. Тим то і верх тієї башти і її храму мав бути блакитносиний, щоб зобразити небесний океан облаків. Намір цього міста і його башти не був у гармонії з Божою заповіддю, яку він дав Нойові й його синам: “Плодіться й намножуйтеся й сповняйте землю,” але намір його був, щоб затримати людей в тій місцевості Синеяр і перешкодити їм, щоб вони “не розпорошились по лиці всієї землі.” Там же мала повстати світова столиця, навкола неї мали скупчитися суспільно-політична та реліґійна відданість у сильнім національнім і патріотичнім дусі, даючи цим спромогу зосередити силу в руки диктатора. Ця задума[кінець 83 сторінки] вдалась Німродові, і цим чином він став абсолютним монархом і реліґійно-політичним диктатором.

¹⁹ Оці люди перенявшись будуванням міста, незабаром забули, що це Бог Єгова був всесвітним сувереном, як це він удовіднив через знищення старинного світу потопом. Приближно 150 років після потопу, за часу Пелега, що його імя значить “дівізія”, знов прийшов час для Всесвітного Суверена навчати ложних поклонників на землі, хто є Всевишний, і хто мав абсолютну контролю над землею, що є частю його універсу. При помочі сили більшої ніж новочасна телевізія, Він бачив, що реліґійні відступники задумали поступити наперекір йому. Отже він відвідає їх, звернувши свою увагу й невідпорну силу проти них. “І зійшов Єгова побачити місто й башту, що споруджували сини чоловічі. І сказав Єгова: Оце ж рід один, мова одна у всіх, а це тільки почин заходу коло їх праці; і тепер ніщо їх не зупинить ні від чого, що задумали зробити. Зійдемо оце ж [тобто, Єгова і його єдинородний син, Слово] униз та помішаємо їм мову, щоб не розуміли одно одного. І розсіяв їх Єгова по лицю всієї землі. І вони покинули споруджувати місто й башту. Тим названо його імя Бабель, бо там Єгова помішав мову всієї землі. І звідси розсіяв їх Єгова по лицю всієї землі.”— 1 Мойсея 10:25; 11:5—9, 16—19, Дя.

²⁰ Цим чином Єгова показав свою силу, що він може поторощити всяке світове зєдинення люд-[кінець 84 сторінки]ства супроти його волі. Обєднані Народи, які мають свій хмаролом будинок у місті Ню йорк, і котрі звеличують прибрану умілість чоловіка запровадити світовий мир, не є вийнятком. При помочі цілком простого средства, через вплив на їх думки й язики, Всемогучий Бог розгромив їх одну мову й їх уздібнення розуміти один одного. Опріч того, Він не обдарив нікого умілістю перекладати або тлумачити ті незрозумілі мови. Це не була собі христіянська Пятидесятниця для тих відступників — ні. Те місто сповнилося лайкою та замішанням. Те що вони задумали не допустити через збудування міста й памятної башти, тепер вони були змушені виконувати серед змінених обставин, створені чудом. Отже розкинуті вони таки були по всій землі. Єгова призвав те місто, не як Бабіль, що значить “Брама Божа”, але як Бабель або Вавилон, що значить “замішання”. Цей дивовижний акт Божий не стався ради навернення тих відступників, а щоб затамувати їх суспільний намір. Куди вони не йшли, вони всюди заносили їх фальшиву реліґію, сповняючи її серед нових умовин в їх новій мові й новій місцевості. Ось так почалась різноманітність.

²¹ У першій книзі Біблії слово Бабель або Вавилон сталось символом мімічної теократії, або бунту проти всесвітної суверенності Єгови й відступництва від чистої реліґії, а далі й символом зорґанізованої ложної реліґії. А що ложна реліґія поширилась від Вавилону до кінців землі, тому він стався матірю ложних реліґій. Яко та-[кінець 85 сторінки]кий, він стався відповідним символом на жінку Сатани, Диявола, бож він є батьком всякої нечистої реліґії. Остання книжка в Біблії зображає його в такому ж стилі — як символ зорґанізованої реліґії, яка виховує всяке відступництво, що є нечисте й огидне перед Богом. Там написано є: “На чолі її імя написане: Тайна: Вавилон Великий, мати блудницям та гидотам землі.” (Одкриття 17:5, НС) Від самого його початку Єгова указував вищу силу над Вавилоном. Навіть тоді, коли він сягнув вершка земної сили сімнацять століть пізніще, Єгова знову показав свою вищість над ним, в 539 році. В останній книзі свого надхненого Слова Бог Єгова розказує, як Він обявить свою найвищу силу над найбільшим містичним Вавилоном, який своїм впливом зводив всі народи й люди впродовж многих століть аж по цей день. Він відограє визначну ролю у всіх ложних реліґіях. Чи ви бачите ті многі труднощі народів з причини перешкод у мові? Отже нехай це вам буде звісне, що це одно лихо з многих, яке фальшива реліґія заподіяла людству.[кінець 86 сторінки]

[Примітки]

*Книжка Йозефусі Старинності Жидів, Том 1, голова 4, п 2, 3.

†Тарґум ҐІонатана і Єрусалимський Тарґум в Халдеї.

‡Др. Александра Марлова Книжка Початків, 1938, ст. 36, п. 1.

[Запитання для вивчення]

 1. Чому навчання фальшивої реліґії про кінець світу в нерозумне й незгідне з св. Письмом?

 2. Що вияснює, що світ який має бути знищений, і буквальна земля, не в те саме?

 3. З чого “тогдашний світ” складався, і як?

 4. Як же тоді Бог знищив “всяке тіло” разом з землею?

 5. Як Ной і його родина доказали, що вони мали правдиву реліґію, і що піддержує факт, що той Потоп був ґлобальний?

 6. Як Ісус признав Потоп за історичний факт, і яку обітницю дано тим, що переживуть цей кінець світу?

 7. Що Ной робив вийшовши з ковчегу, і яку заповідь Бог дав йому і його родині? Отже чого можемо сподіватися?

 8. Якої важливої річи сьогодні люди взагалі недобачають, яку Бог заключив у завіті райдуги?

 9. Під силою цього завіту, як чоловік діяв “в образ Божий”, і як христіянський собор признав цей завіт?

10. Отже, що райдуга пригадує людям, і яка буде одна з причин для різні в Армаґедоні?

11. В наслідок Потопу, що сталося з Нефілімаии і з утіленими синами Божими?

12. Як започатковано ложну реліґію після Потопу, і при помочі якої галузи з роду людського?

13. Як Еденська обітниця була перенесена крізь потоп, і яким злющим зазіханням людство було напастоване після Потопу?

14. При помочі котрої людської галузі підтримано правдиве почитання, і як один з Хамових внуків в особливше згаданий?

15. В якому значенні Німрод був могутнім ловцем “перед Єговою”?

16. Звідки людські царі взяли свій почин, і яке головне питання виринуло перед усіма сотворіннями для полагодження?

17. Де був Вавилон збудований, з його баштою й на чию честь?

18. Чому та башта мала сягати аж до неба, і як те місто й башта противилися Божій заповіді, що її дано Нойові й його синам?

19. Коли і як те місто названо “Бабель”?

20. Яка була ціль того Божого акту, і як розмаїті ложні реліґії почалися?

21. Проти чого Вавилон стався символом, і як Бог указав свою вищість над ним, і як Він знову покаже її?
Англійська версія

розділ VII ->