Розділ XIX

TEXT

<-розділ XVIII

Перенесення убогого на лоно Авраама

СТАВШИ на суд за своє земне життя перед римським управителем Юдеї, Ісус вкоротці переказав ціль свого життя на землі перед Понтійським пилатом, кажучи: “Царство моє не від цього світу. Коли б царство моє було частю цього світу, слуги мої воювали б за мене, щоб мене не видано Жидам; тільки ж царство моє не звідсіля. . . . Я на це родивсь і на це прийшов у світ, шоб свідкувати правді. Кожний, хто від правди, слухає голосу мого.”— Йоана 18:36, 37, НС.

² Змовники між реліґійними фарисеями і Садукеями видали Ісуса римським властям на страчення його на стовпі тортур. Садукеї занимали високий уряд у священстві й також мали членів у Верховному Суді Сангадрині в Єрусалимі, котрий засудив Ісуса на смерть. Вони відкинули традиції й наполягали на буквальне значення тих текстів, які вони приймали. Вони заперечували судьбу людини, і казали, що Бог не цікавиться справами людськими, і що це від нас залежить, чи ми є добрі або лихі. Вони не вірували ні в ангели ані в духи. Вони навчали, що людська душа вмирає з тілом, і заперечували воскресення мертвих. Знову фарисеї вірували в людські традиції передані реліґійними отцями і [кінець 238 сторінки]ставили їх на рівні з Божим написаним Законом і пророками. Вони вірували в призначенння людини, тобто, в долю людини. Вони любувалися виставами, лицемірними формальностями, і чванилися почуттям само-праведності, через сповнення людськик установ. Будучи під впливом вавилонсько-грецької фільософії, вони вірували у безсмертність людської душі, і що під землею знаходилась нагорода або кара для душ. Тільки добрі душі мали бути вислані назад на поверховність землі й увійти в інші людські тіла, але злі душі мали терпіти вічну кару. В цьому віруванні вони були схожі до грецького фільософа Питагори про переселення душ. Обидві ці жидівські секти мали простолюддя під їх силою й впливом.— Твори Йозефуса Старинності, Книга 18, розділ 1, п. 3, 4; Войни, Книга 2, розділ 8, п. 14.

³ Ось так жидівські реліґійні провідники уважали себе, що вони одягнені у справедливість, як у пишну білу лляну шату. Вони вірували, що вони наслідять Боже царство й пристосовували себе до царської обітниці. Опріч того, що вони були природними потомками Авраама, вони також почували себе за Авраамове насіння, через яке Бог обітував благословити всі роди і народи. Отже вони празникували на своїй вищій освіті у звязку реліґійної установи в Ізраїлі. Вони гляділи з гори на звичайних людей, як на ратаї і прокляті люди землі, відповідні для співжиття тільки з псами і недостойні воскресення. Вони гнобили тяжко людей реліґійними подат-[кінець 239 сторінки]ками, використовуючи їх для самонаживи. Той народ колись був увільнений від заслання й неволі в старинному Вавилоні, але тепер ті відступні реліґійні провідники запровадили Жидів у нову реліґійну неволю. Через те апостол Павло, будучи самий колись фарисеєм, міг порівняти цю реліґійну орґанізацію з египецькою служницею Агарою, кажучи: “Вона приклад дається до теперішнього Єрусалиму, бо вона в неволі з дітьми своїми.” (Галат 4:25, НС) Хоч живучи в рідному краї, жидівський народ, а особливо вірний останок між ними, потребував визволення. Ісус зобразив, що вони будуть увільнені від їх гнобителів, у приповісті яку він дав у слуху самоправедних, сріблолюбних Фарисеїв. Він сказав.

⁴ “Один же чоловік був заможний, і одягався в кармазин та висон, і жив щодня пишно. Був один убогий, на імя Лазар, що лежав перед воротьми його ввесь у струпах, і бажав погодуватися окрушинами, що падали з стола багатеревого; тільки собаки приходили й лизали рани його. З бігом часу умер той убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове;

⁵ Умер же й багатир і поховали його. І в Гадес зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лоні його. І поклик-[кінець 240 сторінки]нувши він, каже: ‘Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого у воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь в полумю цьому.’ Відказав Авраам: ‘Дитино, спогадай, що ти прийняв добро твоє у житті твоїм, а Лазар так само лихе. Тепер же він тут утішається а ти мучишся. Та ще й до того, між нами а вами є пропасть велика, так що котрі схотіли б перейти звідсіля до вас, не здоліють; ані звітіля до нас, не перейдуть’

⁶ “Каже ж він: ‘Благаю тебе, отче, пішли його до дому батька мого: маю бо пять братів; нехай дасть їм добре свідчення, щоб і вони не прийшли у це місце мук.’ Відказав йому Авраам: ‘Вони мають Мойсея і пророків, нехай слухають їх.’ Він же каже: ‘Ні, отче Аврааме, тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов, покаються. Але він сказав йому: Коли Мойсея й пророків не слухають, то коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.’ ”— Луки 16:14, 19—31, НС.

⁷ Той заможний чоловік, як це кожний читач може бачити, представляв високо упривілейованих, пишних реліґійних провідників, які були прототипом на сучасне реліґійне духовенство в Христіянстві. Убогий же, якого імя було “Лазар”, що значить “Бог помічник”, і він зображає той останок жидів, який жадав й прагнув правди й справедливості й залежав від реліґійних провідників про духову поживу. Тільки маленькі окрушини їм подавали з реліґійних традицій замість з Божого написаного Слова. На них гляділи, як на покриті струпами духовими до кот-[кінець 241 сторінки]рих тільки “собаки” могли принизитися й лизати, щоб дати їм полегшу.

⁸ Смерть убогого Лазара і потім багатиря представляла зміну в обставинах тих кляс. Своїми ангелами Бог переніс убогу клясу до Авраамової челяді, щоб вона празникувала з ним при його столі, опершися на його лоно. Це значило увільнення від залежності до жидівських реліґійних провідників і статись синами обітниці Божої угоди з Авраамом. А що Авраам тут зображає самого Бога Єгову, то це відноситься до духових дітей цього небесного Отця. Це не сталося ні в пеклі ані в Шеол або гробі, бо Ісус не сказав, що Лазар був похований. Ця блаженна зміна стану прийшла для вірного жидівського останка в цім житті. Але як? Вона прийшла з допомогою Ісусової священичої служби.

⁹ Ісус ішов за Йоаном Хрестителем і проповідував царство Боже всюди по країні, де тільки знаходив слухачів. В синаґодзі в своїм ріднім місточку Назарета, він узяв звій Ісаєвого пророцтва і перечитав своїм односельчанам пророцтво про визвольну роботу, яку він виконає для людей, в цих словах: “Дух Єгови на мені, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сціляти розбитих серцем, проповідувати полоняним визвіл і сліпим прозріння, випустити замучених на волю, проповідувати прийнятний рік Єгови.” На підставі цього тексту він почав проповідувати, кажучи: “Що сьогодні справдилось писання це в ушах ваших.” Коли ж[кінець 242 сторінки] він сказав їм правду, тоді ті реліґійні люди в синаґодзі обурилися й вигнали його геть з міста і хотіли укаменувати його на смерть. (Луки 4:16—30, НС) Ті Назареї не прийняли визволення його з допомогою правди. Через те вони не сталися його учениками.

¹⁰ Пізніше він сказав до віруючих в його: “Коли перебувати мете в слові моєму, ви справжніми учениками моїми будете, і пізнаєте правду, і правда визволить вас.” (Йоана 8:32, НС) Авраамів син Ісаак народився від вільної жінки, його жени Сари. Ісус, якого зображав Ісаак, був вільний Син від Божої вільної “жени”, його орґанізації, і всі його послідовники, що сталися дітьми Більшого Авраама з ним, є також вільні, будучи синами вишнього Єрусалиму, вільної “матери”. Отже коли Ісус проповідував правду про царство, тоді вірний останок умер для свого дотеперішнього жебрачого стану і невільничої залежності від жидівських реліґійних провідників і стався частю Авраамового правдивого насіння. Пятьсот літ передтим жидівський останок вийшов з неволі старинного Вавилону. Тепер останок знов був звільнений від реліґійної неволі, схожої до вавилонської.

¹¹ Та й реліґійний багатиркляса умерла для свого колишнього сприятливого стану й попалась в муки замість у вигоду. Якщо вона умерла й була похована, то як вона могла переходити муки? Ця кляса умерла для служби Бога Єгови й показалась бути видимим насінням Вужа, бо[кінець 243 сторінки] вона переслідувала й противилася кусові й його ученикам, котрі служили Богові. Цей заможний чоловік кляса була похована в Гадес, Шеол, або пеклі або гробі (всі ці терміни рівні собі) тим чином, що вона була відкинута від Божої служби і сталась безчинною, як от люди в гробах стають безчинними, поховані в земних речовинах.

¹² Але чи в Гадес є муки від палаючого вогню? Ні, вогню немає в буквальному Гадес або гробі. Одначе ця реліґійна багатиркляса, будучи похована в стані смертному, сталась предметом вогняних мук. Як? Тим чином, що вона була виявлена Ісусом Христом, і Його учениками наукою зі Слова Божого. Ісус відділив цю багатирську клясу, схожу на полову або солому, від пшениці. “Хіба ж полова й чисте зерно всеодно? говорить Єгова. Хіба ж моє слово не похоже на вогонь,— говорить Єгова.” (Еремії 23:28, 29, АС) О, як це мусіло палити їх, коли Ісус обвинувачував їх як лицемірів та гадюк! як от у Маттея 23 голові. Вони лаяли Ісуса і остаточно спричинили йому смерть. Після Ісусової смерті й воскресення, вони далі противилися діянням його учеників, тому що їх проповіді і наука мучила їх. Вони бачили, що вони не мали участі в ніяких благословеннях, як справжні сини Авраама, але вони бачили, як вірний жидівський останок втішався будучи учениками Христовими, і це мучило їх. Коли празник Пятидесятниці прийшов і дух святий був вилитий у сповнення Йоїла 2:28, 29, то він був вилитий, не на багатирську клясу, але на Христових уче-[кінець 244 сторінки]ників. Тепер ті ученики сповнені духом, що проповідували вість Божого царства, стали оживлені і активні в його службі. Багатирська кляса була вилишена. Вона осталась безактивною в Божій службі і була похована в гробі або Гадес. Вона аж корчилася від мук ізза освітної роботи, яку виконували ученики між простолюддям! — Діянння 2:2—47; 4:1—22; 5:33—40; 7:54—60.

¹³ В який же спосіб вона бажала, щоб Лазарова кляса умочила конець пальця свого й прохолодила язик тих, що мучилися в палаючому вогні? Вода будучи символом правди святого Писання, отже вона (багатирська кляса) бажала, щоб Лазарова кляса оставила лоно Божої ласки й помякшила правду й представила вість Божого слова в такий спосіб, щоб вона не мучила їх більше. Це також звільнило б біль їх реліґійної вразливості, коли б вірний останок зовсім занехав проповідувати Боже Слово, і дозволив реліґійним провідникам навчати, згідно з традиціями. Відповідь Більшого Авраама на їх благання пригадує нам, що справді на них сповнилась Ісусова проповідь на горі: “щасливі ви убогі, бо ваше царство Боже. Щасливі ви, що жаждуєте, бо ви насичені будете. Щасливі ви, що сумуєте тепер, бо ви радіти мете. Проте горе вам, багатері! бо ви прийняли вашу втіху. Горе вам, ситі! бо ви голодувати мете. Горе вам, що смієтеся тепер, бо ви ридати та плакати будете.” (Луки 6:20, 21, 24, 25, НС) Ось так обставини змінилися для вбогого й багатиря.[кінець 245 сторінки]

¹⁴ Божі праведні суди переіначили цю справу, а його суди — незмінні. “Суди твої як глибінь велика.” (Псальма 36:6) Вони стоять як “пропасть велика”, відлучуючи багатирську клясу від лона божественної ласки і від кляси Лазаря. Цієї пропасті або судової розлуки неможливо перейти або сполучити мостом з нікотрого боку. З огляду на це, ця багатирська кляса просила Бога, щоб він післав останка до її “пяти братів”, тобто, до її суюзників і реліґійних спільників, щоб дати їм добре свідоцтво. Цим чином багатиркляса признала, що останок є свідками Єгови. Але чи справді вона бажала, щоб свідки Єгови свідкували про вість Царства її союзникам і реліґійним братам? Ні; вона бажала, щоб вони помякшили вість і представили її в такий спосіб, щоб не поставити тих реліґійних братів у “місці мук”, в якому багатир кляса знайшлася. Мовляв, не виявляйте фальшивої, традиційної реліґії, і не проголошуйте “дня пімсти Бога нашого.”— Ісаїя 61:2.

¹⁵ Але ж ті реліґійні брати їх і союзники в жидівській орґанізації мають “Мойсея і Пророків”; “нехай слухають їх”— відказав Більший Авраам. Останок зі свідків Єгови є під Божим наказом і призначенням проповідувати Мойсея і Пророків. їм невільно ні відіймати ані додавати до них. Якщо б брати того багатиря були дійсно щирими Жидами й бажали утекти від вогняного суду святих Писань, то нехай слу-[кінець 246 сторінки]хають вісті Закону й пророків і пізнають, що вони указують їм на Христа, насіння Божої жени.

¹⁶ Але ж багатир кляса наполягає, що вона краще розуміє ніж Авраам. Мойсей і пророки не задоволяють її. Що її брати потребують, то це ознаки, щоб хтось прийшов до них із мертвих, а тоді вони повірують! Але Більший Авраам, Бог Єгова, відказав їм так само, як його Син Ісус Христос: “Лукавий та перелюбний рід ознаки шукає, та ознака не дасться йому, як тільки ознака Йони пророка. Бо, як Йона був у череві великої риби через три дні й три ночі, так і Син чоловічий буде в серці землі три дні й три ночі . . . . а ось тут більший від Йони.” І: “Коли ви люди ознак та див не побачите, інакше не увіруєте.” (Маттея 12:39—41 і Йоана 4:48, НС) Через те, що багатиря “брати” були лукаві й перелюбні за їх невірство, і домагалися побачити ознаку нім увірують, зате жадної ознаки не далось їм. Маючи Мойсея і пророків, ті брати зобовязані були досліджувати богодухновенні Писання і побачити, що свідки Єгови говорили правду. Якщо вони відмовилися вірувати Мойсейові й пророкам, то їх не переконав би й воскресший з мертвих.

¹⁷ Отже коли Більший Авраам воскресив Ісуса з мертвих третього дня, чи Бог післав його до “багатиря” кляси або до його “пяти братів”? Ні! Бог не зробив тих реліґійних лицемірів свідками воскресення свого Сина, бо він знав, що вони й тоді не увірують, а перекрутять факти. Аджеж це вони підкупили вояків, що берегли[кінець 247 сторінки] запечатаний гріб в якому Ісусове тіло було поховане, щоб вони казали, що його тіло вкрали ученики, коли вояки заспали на своїх постах. (Маттея 28:11—15) Через те Більший Авраам післав воскресшого Ісуса до Лазара кляси, бо вона показалась бути вірними свідками про цю вирішальну правду про воскресення. Каже апостол Петро, один з кляси Лазара: “І ми свідки всього, що він робив в Єрусалимі й околицях жидівських; котрого вони убили через повішення на дереві. Цього Бог воскресив третього дня і дав йому статись видимим, не всьому народові, а свідкам наперед вибраним від Бога,— нам, що їли й пили з Ним по воскресенню його з мертвих. І він повелів нам проповідувати народові й дати повне свідоцтво, що він призначений від Бога бути суддею живим і мертвим. Про Цього всі пророки свідкують.”— Діяння10:39—43, НС.

¹⁸ В доказ, що той “багатир” і його “пять братів” не були б “переконані хоч би хто з мертвих устав” ми маємо оцей звіт про проповідування Петра й Йоана: “Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї, сердячись, що вони навчають народ і проповідують воскресення з мертвих в Ісусі.” (Діяння 4:1, 2, НС) Як тоді не було рятунку від мук для того заможнього чоловіка, так його немає й тепер для його новочасної позатипічної кляси.[кінець 248 сторінки]

[Запитання для вивчення]

 1. Як Ісус вкоротці переказав ціль свого життя перед Пилатом?

 2. Які змовники видали Ісуса на страчення, і які були вірування й обряди тих реліґійних сект?

 3. Як вони гляділи на себе в порівнанні з простолюддям, отже від чого люди потребували бути визволені?

4—6. Які були подробиці Ісусової приповісті про заможного чоловіка і убогого?

 7. Кого зображували той багатир і Лазар?

 8. Що зображувала смерть Лазара, і його перенесення на лоно Авраама?

 9. Як Ісус проголосив свою роботу визволення в Назаретах? Що на це відказали Назарети?

10. Як останок тепер увільниться від неволі, як колись в Вавилону?

11. Для чого багатиркляса умерла, і в який спосіб вона була похована в Гадес?

12. Як же вона переходила вогняні муки там?

13. В який спосіб вона хотіла, щоб Лазар умочив свій палець і притулив до її язика, і чи вислухано її?

14. Що та велика пропасть ніж ними зображувала, і що той багатир розумів, коли він бажав післати Лазаря до його пяти братів?

15. Що ті брати мали, так що не потрібно було висилати Лазаря, отже що вони повинні були робити?

16. Що на це відказав багатир, і чому Лазар не був висланий?

17. До кого Бог післав воскресшого Ісуса, і чому до них?

18. Яка акція проти апостолів показує, що тих пять братів не були б переконані нічиєм воскресенням?

Англійська версія

розділ XX->