Тільки чиста
реліґія переживе кінець світу
ВІД самого
початку, ціль Сатани Диявола була, щоб стерти правдиву реліґію з лиця
землі. Це він змагався довершити тепер, коли його час дуже короткий перед
битвою Армаґедон, та й це не тільки при помочі так званого “безбожного
комунізму,” але й за допомогою свого лицемірного реліґійного насіння, котре
підсунулося як ніби провід до правдивого Бога. “Не велика ж річ, коли й
слуги його прикидаються слугами правди.” Як комунізм так і відступне
христіянство діють на знищення правдивої віри й почитання. (2 Коринтян11:13—15, НС) Непомильне правило є, що “Всяке пусте дерево родить
овощ лихий.” Тепер фальшива реліґія, як поганська так і відступного
христіянства, мусить кормитися своїм вавилонським овочом, який вона плекала
через многі століття. “Сіяли вони вітра, так жати муть бурю,”— і так робили й
відступні Ізраїльтяни. (Маттея 7:17, НС; Осії 8:7) Проте правдива
реліґія, яку Бог насадив, сіяла овочі правдивого почитання згідно з його
Словом, і тепер вона жати ме овочі праведності. “Багатство не поможе
в день гніву, тільки правда спасе від смерті.” (Приповісті 11:4, 6)
Виходить, що правдива реліґія останеться при життю.
2 Цар Єгови, який
тепер царює від 1914 року, вельми цікавиться реліґією. Ним є Ісус Христос,
якого Єгова заприсягнув у “священика навіки по чину Мелхизедека”. Будучи
Царем і Архиєреєм, він уживає своєї царської власті на користь
і добро чистої й неопоганеної реліґії. Як його прототип, цар Соломон, він
будує правдивий храм Єгови, духовий храм із 144,000 вірних послідовників як
“живих камінів” з котрих він самий є “угольний камінь”. (Жидів 3:1;
7:15—17; 1 Петра 2:4—9, НС) Через те він уважно схороняє
останка з тих живих камінів, котрі ще мають бути забудовані у той
славний небесний храм. Бо написано є про всю духову храменну клясу: “Щасливий
і святий кожний, що має часть у першому воскресенні; над цими друга
смерть не має власті, бо вони будуть священиками Божими і Христовими,
і царювати муть з ним тисяча років.” (Одкриття 20:6, НС)
По змісту приповістей Ісуса, то коли він прийде у своє царство, тоді він
покличе до обрахунку всіх своїх слуг, щоб вирішити хто були вірні, а хто
невірогідні відступники. Остаточно, Він покличе перед себе на суд не тільки
своїх правдивих послідовників, але й всіх тих, що удавали бути його слугами,
іменно, ціле Христіянство.
3 Апостол Петро
остерігає нас: “Бо пора початись судові від дому Божого. Коли ж він
починається від нас, то який кінець тих, що не коряться добрій новині Божій?
І коли ‘праведник тільки що спасеться, то безбожник і грішник[кінець 318 сторінки] де
явиться?” (1 Петра 4:17, 18, НС) Помимо спроб, які христіяни
особисто переносили перед “часом кінця”, то це зорґанізовані реліґії, що тепер
Архиєрей і Цар ставить на суд з усіма їх членами. Він указав своє
одобрення вірному останкові, “які хоронять заповіді Божі й несуть свідоцтво про
Ісуса.” Він узяв їх у свою радість і поручив їм справи правдивої
реліґії, щоб вони проголошували по цілому світі благовість про установлене
царство і прихід “дня пімсти нашого Бога”. (Маттея 24:14, 45—47; Ісаїя
61:1, 2) Зогляду на війну, яку принижений Вуж і його демони
провадять, то останок справді спасеться з трудністю. Все ж таки вони
будуть схоронені ради небесного царства. Але що станеться з удаваними
христіянами?
4 Факти
показують, що ці послідні були відкинуті. Духовенство, колись багате на духові
привилеї, тепер завмерло для тих сприятливих обставин. Щодо Божої дійсної
служби згідно з його заповідями для цього “часу кінця”, то духовенство є
так бездіяльне неначе б воно лежало поховане в зимному гробі. Але як
той заможний чоловік у приповісті Ісуса, вони переносять муки, тому що
вони відчувають жарке полумя від проповідування Божого вогневого Слова свідками
Єгови. Вони плачуть і скригочать своїми зубами проти останка і їх
співсвідків доброї волі. Вони моляться до Бога, Більшого Авраама, щоб Він забрав
геть Лазарову клясу з Авраамового лона, і щоб вона так не мучила
вогнем реліґійне духовенство або їх[кінець 319 сторінки] “пять братів”, їх реліґійних союзників.
Проте Більший Аврам відкидає їх самолюбну просьбу. Духовенство і їх
“брати” мають Боже написане Слово. Коли б вони були згармонізували їх
життя з його наукою, не були б переходили мук.
5 Якщо
духовенство протестує проти благовіствування Божого царства і його дня
пімсти, то що вони будуть робити, коли їм прийдеться жати бурю, яку вони сіяли?
Коли Бог, через свого Мезхизедека-Царя, виступить проти них у битві
Арамаґедон, тоді що за болючий і ганебний кінець буде їх! “Позаяк я так
обійдуся з тобою, то ти, Ізраїлю, приготовись заздалегідь стрічати Бога
твого.” (Амоса 4:12) Пророцтва указують, що всесвітня боротьба Армаґедону наскочить
найперше на реліґійних провідників, ба навіть їх дотеперішні союзники
обернуться проти них у гніві. Духовники Христіянства називають себе Божим
прибіжищем, а однак вони звернулися своїм задом до його святого дому
і почитають сонце як бога, якого поганський символ був хрест і котрий
представляє Сатану Диявола. Отже, коли Єгова висилає своїх виконавчих
чиновників під проводом Ісуса Христа, він приказує їм: “Вбивайте на
смерть . . . починайте від моєї святині.” Це вони й роблять, бо
пророцтво каже: “І почали вони від тих старших людей, що були перед храмом.”
Ось так Бог показує, що він відкинув їх.— Езекиїла 9:6; 8:16—18.
6 Ціла видима
реліґійна орґанізація, як по-[кінець 320 сторінки]ганська так і відступного христіянства,
потерпить найперше в Армаґедоні, бо вона є найбільше каригідна за зіпсутий
стан землі. Ще від потопу за Ноєвого часу цей світ став оточений реліґійною
орґанізацією, бож вона розвинулась від Німродового Вавилону. Німрод відступив
від почитання Єгови і поповнив духове перелюбство з жінкою Сатани або
демонською орґанізацією, витворивши неправильну звязь з нею. Через те саме
й вавилонська реліґійна орґанізація є перелюбною. У пророцтвах вона
зображена як перелюбниця, простетутка, яка чужоложить з царями земними або
земною орґанізацією Сатани. Апостол Йоан, діставши апокаліптичне видіння Божого
суду проти неї, писав: “І я бачив жінку, що сиділа на звірі кармазинному, що
був повний імен богозневаг, в котрого сім голов і десять рогів.
А жінка зодягнена, в багряницю й кармазин, і озолочена золотом,
і дорогим камінням, і перлами, а в неї золота чаша в руці
її, повна гидоти і нечистоти блудодіяння її, а на чолі її імя написане:
Тайна, Вавилон Великий, мати блудницям і гидотам землі. І бачив я, що
та жінка була пяна від крови святих, і від крови свідків Ісусових.”—
Одкриття 17:3—6, НС.
7 Виясняючи
значення цього символу, ангел сказав Йоанові: “Води, що ти бачив, де блудниця
сидить, це люди і громади і народи і язики. А жінка, котру
ти бачив, це город великий, що має царство над царями земними.” (Одкриття17:15, 18, НС) Сатанина жінка, або його ціла орґанізація видима й
невидима, називається[кінець 321 сторінки] Вавилон Великий, бо її символічно представляв Вавилон від
Німродового часу аж до його збурення в 539 році перед Хр. Але жінка
Вавилон в Одкритті, 17 голова, зображує більше видиму орґанізацію
з реліґійних голов поганства і Христіянства. Духовенство Христіянства
уважається за видимий узол між Богом а людьми; та й ця символічна жінка Вавилон
з видимим реліґійним узлом між невидимою бісовською орґанізацією Сатани а
людьми землі. Отже вона зображає реліґійний володіючий елемент, включаючи
і “чоловіка беззаконня” в Христіянстві.
 |
| Будинок О.Н. в Ню. Йорку. |
8 Хто ж це
той звір на якому вона їде? В Даниїловім часі вавилонська імперія була
представлена як дикий звір, як лев з чотирьома крилами, який пробував
стояти на своїх задніх ногах, як от чоловік. (Даниїла 7:1—4) Та вавилонська
імперія вже минулась. Отже пані Вавилон, тепер зображена як їдучи на цьому
мирному звірі, колись звісний як Ліга Народів, а тепер він знову появився від
1945 році, як Обєднані Народи. Це, що він має шістьдесять членів держав
в 1951 році, символічно представляє мирного звіря, що має сім голов а
десять рогів. Пані Вавилон, або зорґанізована реліґія цього світу, визнає себе
за миром для цього засудженого світу. Отже вона латає того звіря миру богохульними
іменами. Одного разу вона називала цю здохлу Ліґу Народів “політичним виразом
царства Божого на землі,” “Закорінене в євангелиї.” А сьогодні вона
називає Обєднані Народи “Людська найкраща надія на мир.” Вона[кінець 322 сторінки] цілком відкидає
тепер царюючого Ісуса Христа, “Князя Мира”, і його царство.
9 Тут би
пригадати, що будування вежі Бабель було знівечине Єговою через помішання
язиків її будівничим. Також, що ця третя світова держава, Вавилон, упала й була
поділена між переможців Медів і Персів. Також і це, що демонська
часть містичного Вавилону упала поражена на землю у небесній війні, що
наступила зараз по народженню Божого царства там. Отже і видима мадам
Вавилон, хоч іще популярна з її політичними любимцями, мусить завалитися.
Ті пропрцтва предсказують, що Бог нажене замішання в ряди своїх ворогів
і вони будуть кулакувати один одного. Найперше вони обернуться проти
реліґії, як на ніщо непридатну річ, обтяжливу прищіпку. Обманний крик пані
Вавилон про Pax
et securitas, “Мир
і безпека!” обернеться у вереск Зради! І це станеться так нагло,
як болі породіння нападають на вагітну жінку. (1 Солунян 5:1—5, НС;
Латинський Вульґат) Ті “десять рогів” на сімох головах мирного звіря обернуться
проти реліґії і почнуть проколювати її. Вона навчала їх воювати проти
Христового царства, отже чому мати якубудь пошану до неї? Ангел далі пояснив
Йоанові:
10 “А десять
рогів, що ти бачив, це десять царів, . . . І десять рогів, які
ти бачив, і дикий звір, ті зненавидять блудницю й спустошать
і обнажать її, і тіло її зїдять і цілком спалять її вогнем. Бог
бо дав у серця їх, щоб чинили волю Його, і чинили однодушно,
і дали царство своє[кінець 323 сторінки] дикому звірові, доки не сповняться слова Божі.”—
Одкриття 17:12, 16, 17, НС.
11 Оті роги вже
обернулися проти останка насіння жени, котрих Бог покликав, вибрав
і призначив за вірних; але їм не вдасться знищити їх, бо вони остаються
лоальними Христовому царстві. Каже ангел: “Ті десять рогів, які ти бачив, це
десять царів, що не приняли іще царства, але вони приймуть вдасть як царі
однієї години з диким звірем. Оці мають одну думку, і силу свою й
вдасть свою передадуть дикому звірові. Оці будуть воювати з Агнцем (навіть
після знищення блудниці пані Вавилон), бо він Пан над панами і Цар над
царями, і Агнець побілить їх. Також з ним будуть покликані й вибрані
й вірні.”
12 Коли Агнець
Ісус Христос переможе й знищить тих царів і колишні неморальні союзники
пані Вавилон, то це буде значити знищення символічної землі, видимої
орґанізації Сатаниного світу. їх знищення є зображене в Одкритті 19:11—12.
Ісус Христос дозволить Сатані й його демонам побачити знищення[кінець 324 сторінки] лукавої земної
орґанізації. Після того він покрушить голову Вужа й всю зграю демонів під
своїми ногами, скинувши їх у безодню на тисяча років його царювання після
битви Армаґедону. (Одкриття 20:1—3) В цей спосіб великий виконавчий
Чиновник Єгови знищить символічне небо або невидиму, надлюдську часть
орґанізації Сатани. Його вираз Божої пімсти пожере їх як вогонь. Словом Божим
ті дияволські небеса й земля були заощаджені аж до тепер: “нинішні небеса й
земля тим самим словом заховані, і на вогонь зберегаються про день суду й
погибелі безбожних людей. Тільки ж день Єгови прийде як злодій,
в котрому небеса з шумом перейдуть, і первотини розпечені
розтопляться, і земля й діла на ній будуть обнажені.”— 2 Петра 3:7,10, НС.
13 Ісус Христос,
Цар і Священик по чину Мелхизедека, не вигубить останка з насіння
жени ані їх доброї волі супутників, які вийшли з ними з містичного
Вавилону й приняли чисте почитання Бога Єгови, на цім Його підніжку, землі.
У цій “війні великого дня Бога[кінець 325 сторінки] Вседержителя” Він не знищить свого
підніжка, землю. Він схоронить її, щоб її зробити славною після зруйнування
тих, що руйнують землю. На перекір ложній науці вавилонської реліґії про
“кінець світу”, ця земля переживе цю всесвітну війну, всупереч того, що Божі
вороги узброєні в атомні бомби, водневі бомби і інші зброї масового
знищення для руйнування поверховності землі. Земля знову перебуде це знищення,
як вона перебула потоп за Ноєвого часу, для дальшого заселення людством. Чи
Ной, його жена і їх супутники пережили в ковчезі аж ґлобальні потопні
води спали? Так і переживе останок з їх супутниками доброї волі, та й
чиста реліґія переживе з ними. Вони побачать сповнення Божої обітниці про
правдивий новий світ після Армаґедону. Отже тепер вони звертають увагу на
Петрову пораду, зогляду на неминучий кінець Сатаниного світу:
14 “Коли ж це
все зруйнується, то якими слід вам бути в святому житті й побожності,
дожидаючи й бажаючи присутності дня Єгови, в котрому небеса, палаючи,
розвяжуться, і первотини, горючи, розтопляться. Та ми дожидаємо нових
небес і нової землі, в котрих правда домує.”— 2 Петра 3:11—13, НС.
[Запитання для
вивчення]
1. До чого прямує комунізм і відступне
христіянство, і що тепер фальшива реліґія мусить їсти або жати?
2. Будучи Архиєреем, що царюючий Цар Ісус
Христос бажав схоронити, і кого Він покликує перед себе на суд?
3. Чому це призначений час розпочати суд від
дому Божого, і як останок з трудом спасається?
4. Який суд переходить тепер заможний чоловік
кляса, і яку самолюбну просьбу їх відкинуто, і чому?
5. Проти якої ґрупи битва Армаґедон наскочить
найперше, і як Езекиїл в 9 голові показує це?
6. Чому видима реліґійна орґанізація потерпить
пайперше в Армаґедоні, і як це зображено в Одкритті 17:3—16?
7. Кого тут облудниця особливше зображає,
і чому?
8. Кого зображав звір, що на йому їде
облудниця, і як вона богохульно називає його?
9, 10. Як
Бог закінчить їзду облудниці на звіреві, і як Одкриття вображує це?
11. Чи ті самі
ролі обернуться проти останка, і що Одкриття 17:12—14 показує відносно
війни яку точать ті роги?
12. Як земля й
небеса Сатаниного світу будуть знищені, і як апостол Петро описує це?
13, 14. (а)
Кого Ісус Христос не стратить, і що переживе Армаґеддон? (б) З огляду
на кінець цього світу, на яку пораду Петрову звертають увагу ті, що переживуть
його?
No comments:
Post a Comment